Медіація: відмінності між версіями

'''Медіація''' ({{lang-en|mediation}} – — [[посередництво]])  — вид [[альтернативне врегулювання спорів|альтернативного врегулювання спорівсуперечок]], метод вирішення [[спір|спорівсуперечок]] із залученням [[посередник]]а ([[медіатор]]а), який допомагає сторонам [[конфлікт]]у налагодити процес [[комунікація|комунікації]] і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.

На відміну від формального судового чи [[Господарський процес|господарського процесу]], під час медіації сторони доходять згоди самі — [[медіатор]] не приймає рішення за них.

: Кожна ззі сторін добровільно приймає рішення щодо участі ув переговорахмедіації і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва; можливість добровільного припиненнявиходу з процесу на будь-якому етапі.

'''Конфіденційність'''

: Нейтральність, безоціночність – — під час процесу медіатор не займає позицію однієї з сторін, не оцінює їх, а в рівній мірі допомагає обом. Медіатор є нейтральним відносно конфлікту (не «втягується» у суперечку) і, в той же час, щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для обох рішення.

: Сторони несуть відповідальність за прийняття рішення та його виконання, медіатор – — за дотримання правил та принципів процедури.

'''Правомочність сторін'''

== Процедура медіації ==

Процес медіації<ref>[{{Cite web |url=http://safeschool.org.ua/how_conduct.htm |title=Процедура медіації] |accessdate=29 квітня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150208033650/http://safeschool.org.ua/how_conduct.htm |archivedate=8 лютого 2015 |deadurl=yes }}</ref> складається з етапів, кожен з яких має свою мету і зміст. Для успішного проведення медіації необхідно, щоб перехід до наступного етапу відбувався після того, як буде досягненодосягнуто всіусіх ціліцілей на попередньому.

Цей етап починається з прохання медіатора описати конфліктуконфліктну ситуацію, пояснити, що сталося. Медіатор може звернутися до одного з учасників або запропонувати сторонам визначитися, хто розпочинатиме розповідь. Завдання цього етапу є надати сторонам можливість висловитися стосовно конфліктної ситуації і їх ставлення до неї. Важливо, перш ніж перейти до вирішення конфлікту, детально визначити і узгодити між сторонами суть проблеми та ключові моменти, що потребують розв'язання. Якщо даний етап буде пропущено або не буде сформульовано основних питань для обговорення, існує ризик, що подальший процес переговорів затягнеться у часі або, у гіршому випадку, конфлікт не матиме перспективи бути врегульованим.

Важливість цього етапу також полягає у тому, що він є базовим у побудові діалогу між сторонами, оскільки вони є основними суб'єктами комунікації, а роль медіатора полягає виключно у полегшенні процесу спілкування між учасниками. Для ефективної роботи медіатора в нагодіпринагоді стануть навички активного слухання.

=== '''Етап 4. Розв'язання проблеми''' ===

Важливим елементом етапу розв'язання проблеми є визначення переліку проблем. Варто пам'ятати, що сторони повинні спочатку дійти порозуміння у визначенні проблем, а потім намагатися розробити рішення. Не варто одразу «зациклюватись» на якомусь одному варіанті розв'язання. Перед прийняттям рішення напрацюйте різноманітні можливості&nbsp;— для цього можна використати метод «[[Мозковий штурм|мозкового штурму]]». Оцінювати можливі варіанти вирішення ситуації доречно тільки тоді, коли було запропоновано декілька. Обговорення шляхів розв'язання конфлікту передбачає визначення переваг і недоліків кожного із запропонованих варіантів. Крім того доречно визначити реалістичність виконання зазначених способів виходу з конфліктної ситуації для обох учасників, адже від цього залежить майбутній успіх «відновлення» стосунків. Також варто обговорити до яких наслідків приведе виконання того чи іншого плану для сторін. Наслідки можуть торкатися фінансових справ, часу, стосунків із друзями, родиною, самооцінки тощо. Наприкінці доречно допомогти сторонам визначити справедливі критерії, якими вони керуватимуться у прийнятті рішень.

== Види медіації ==

=== Медіація у школах ===

Фахівці [[Український Центр Порозуміння|Українського Центру Порозуміння]] (УЦП) розробили модель шкільної служби вирішення конфліктів, де школярі-медіатори під керівництвом координатора-психолога допомагають своїм одноліткам вирішувати конфліктні ситуації, використовуючи медіацію та інші види відновних практик (наприклад, кола ухвалення рішень).

Завдяки зусиллям [[Український Центр Порозуміння|УЦП]] і партнерів, нині діє понад 60 шкільних служб розв’язаннярозв'язання конфліктів в 10 областях України.

=== Примирення потерпілого та правопорушника ([[відновне правосуддя]]) ===

Полягає в організації зустрічей потерпілого і правопорушника за справами, які передаються із правоохоронних та судових органів у разі, якщо злочинець визнав факт вчинення ним злочину. Вона є спробою досягнення добровільного порозуміння (примирення) між потерпілим і правопорушником з метою відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди<ref>[{{Cite web |url=http://www.commonground.org.ua/ukr/rj_vom.shtml |title=Примирення потерпілого та правопорушника] |accessdate=29 квітня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101206113943/http://www.commonground.org.ua/ukr/rj_vom.shtml |archivedate=6 грудня 2010 |deadurl=yes }}</ref>.

==== Світова практика ====

Програми примирення потерпілих і правопорушників з'явились наприкінці 70-х років у США та на початку 80-х -&nbsp;— в Європі. Першою з європейських країн цю програму ініціювала Великобританія[[Велика Британія]]. На сьогодні програми примирення не лише успішно функціонують в Норвегії, Фінляндії, Австрії, Німеччині та Франції, але й закріплені на рівні національних законодавств. В інших країнах Європи було зроблено перші кроки у цьому напрямку -&nbsp;— пілотні проекти у Данії, Швеції, Нідерландах, Ірландії, Іспанії та Італії. Протягом останніх років активізувався рух за впровадження програм примирення у Східній Європі. В Польщі та Чехії, після завершення експериментального періоду, програми примирення (медіації) були не лише запроваджені, але й закріплені законодавчо. Серед країн колишнього СРСР лідером виступає Росія, де програми примирення діють вже протягом останніх кількох років у 10 містах.

В період з 2001 по 2006&nbsp;рр. 20&nbsp;% спорів, врегульованих Міжнародною торговельною палатою, були пов'язані з розбіжностями у питаннях корпоративного управління. Приклади таких спорів включають: оцінку акцій; спори між акціонерами; винагороди, що виплачуються членам Ради; спори, пов'язані з питаннями банкрутства; участь акціонерів у процесі ухвалення рішень, а також питання поглинання. Як видно з переліку прикладів, складеного ОЕСР, концепція «спорів, пов'язаних із питаннями корпоративного управління», є неоднорідною і включає багато видів спорів, кожен з яких має власні динаміку і фокус.

===== Спори між посадовими особами компанії: =====

===== Спори між інвесторами (акціонерами та/або власниками облігацій): =====

===== Спори між акціонерами і компанією: =====

===== Спори між компанією та її посадовими особами: =====

Медіація в адміністративних справах -&nbsp;— це позасудова процедура з вирішення спору між органами державної влади чи місцевого самоврядування та приватними особами. Така процедура спрямована на мирне вирішення [[Публічно-правовий спір|публічно-правових спорів]], налагодження діалогу між громадянами та органами влади, розвантаження адміністративних судів. Як свідчить практика, медіація як альтернативний спосіб вирішення адміністративних спорів широко використовується та закріплена на законодавчому рівні у таких країнах як США, Польща, Німеччина, Велика Британія, Норвегія та інших. Запровадженням медіації у адміністративних спорах на території України займається [[Центр досліджень місцевого самоврядування]].

* [https://web.archive.org/web/20101206101228/http://www.commonground.org.ua/ukr/lib_mainmain.shtml Електронна бібліотека. Медіація в Україні та заПрактика їївирішення межамиконфліктів]

* [httphttps://www.gcgfifc.org/ifcextwps/cgf.nsfwcm/AttachmentsByTitleconnect/FOCUS4Russian/$FILEa2ccb952-d8ee-4ed2-8c03-c5a864f7cfcc/FocusReport_Ukr_final.pdf?MOD=AJPERES&CVID=jtCwvPb Медіація конфліктів і спорів у галузі корпоративного управління, Ерік М. Рунессон і Марі-Лоранс Гі, листопад 2007.] – українською.

[[Категорія:ПравоМедіація|*]]