Дезінформування: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 112:
| date = 2016
| work = Perspectives
}}</ref>. Ефективності пропаганди сприяє її інтенсивність (найкращий ефект досягається, коли людина чує дезінформацію від когось подібного собі) та оперативність (змінювати думку на іншу важче)<ref>{{cite web
| url = http://www.rand.org/blog/2016/12/beyond-the-headlines-rands-christopher-paul-discusses.html
| title = Beyond the Headlines: RAND's Christopher Paul Discusses the Russian 'Firehose of Falsehood'
| publisher = RAND
| date = 13 грудня 2016
| author = Samantha Bennett }}</ref>.
З початком війни спроби Росії вплинути на громадську думку стали інтенсивнішими. Такі спроби були помічені в Німеччині [[Федеральна служба захисту конституції Німеччини|німецькою контррозвідкою]]. В оприлюдненому восени 2016 року звіті було зазначено, що російські засоби масової інформації розпочали інтенсивну кампанію впливу на громадську думку в Німеччині, при цьому російська пропаганда не гребувала й дезінформацією. Серед основних державних каналів поширення інформації були названі:
Рядок 127 ⟶ 132:
}}</ref>.
Серед яскравих прикладів дезінформації став так званий «випадок Лізи» ({{lang-de|Fall Lisa}}), коли російські ЗМІ поширили сфабриковану історію про начебто
== Примітки ==
| |||