Битва на Гідаспі: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Dimka Totskiy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2:
|conflict = Битва на Гідаспі
|partof = [[Битви Александра Македонського|Походи Александра Македонського]]
|image = AlexanderNicolaes andBerchem - The army of Porus drawand its elephants are conquered by Alexander 239N09812 9NLB3.jpg
|size = 300px
|caption = Військо Пора та його слонів підкорені Александром. [[Ніколас Берхем]]
|caption = Александр зустрічає полоненого Пора. Малюнок 1904 року
|date = липень [[326 до н. е.]]
|place = річка [[Гідасп]], [[Стародавня Індія|Індія]]
Рядок 20:
 
Македонські війська розгромили армію індів, після чого цар Пор, що потрапив у полон, став союзником і васалом Александра Македонського. Битва стала останньою з великих битв у біографії Александра. Незабаром після неї він припинив свій переможний 10-річний похід на Схід і повернувся до Персії, де зайнявся внутрішніми справами створеної імперії.
 
== Місце ==
Битва відбулася на східному березі річки [[Джелам (річка)|Гідасп]] (нині називається річка Джелум, притока річки [[Інд]]) на території нинішньої провінції [[Пенджаб (Пакистан)|Пенджаб]] у [[Пакистан|Пакистані]]. Александр пізніше заснував на цьому місці місто Нікея; це місто ще належить відкрити.<ref name=":0">{{Cite book
|title=Alexander's Campaign in Southern Punjab
|last=Pierre Herman Leonard Eggermont
|year=1993
}}</ref> Будь-які спроби знайти місце стародавньої битви ускладнюються значними змінами ландшафту з часом.<ref name=":0" /> На даний момент найбільш правдоподібним місцем розташування є південь від міста Джелум, де стародавня головна дорога перетинала річку і де в буддійському джерелі згадується місто, яке може бути Нікеєю.<ref name=":0" /> Ідентифікація місця битви поблизу сучасного [[Джелам (місто)|Джеламу]], звичайно, є помилковою, оскільки річка (у давні часи) звивалася далеко від цих міст.<ref name=":0" />
 
== Передісторія ==
Рядок 25 ⟶ 32:
Александр Македонський у травні [[334 до н. е.]] почав свій похід в Азію. Після вирішальної [[Битва при Гавгамелах|битви при Гавгамелах]] у [[331 до н. е.]] [[Імперія Ахеменідів|Перська імперія Ахеменідів]], що існувала понад 200 років, фактично розпалася. Александру довелося боротися вже не з перським царем, а з колишніми перськими сатрапами, що стали подільними правителями у підвладних йому землях. Коли вся територія Перської держави була включена до складу імперії Александра Македонського, Александр приступив до розширення володінь за рахунок нових країн, слідуючи нав'язливій ідеї стати владикою всього цивілізованого світу. Через 8 років після вторгнення в Азію Александр вступив в [[Індія|Індію]].
 
Слава про непереможність [[Александр Македонський|Александра]] поширилась далеко, тому дрібні індійські царьки здавали свої міста македонському війську. Ними рухав не тільки страх, а й певний інтерес — за рахунок македонської армії вони розширювали володіння і посилювалися проти суперників. Після форсування річки [[Інд (річка)|Інд]] Александр, просуваючись на схід, у липні [[326 до н. е.]] підійшов до річки Гідасп (тепер річка Джелум (Jhelum) у Пакистані), великій притоці Інду зі східного боку. За Гідаспом на ОлександраАлександра очікував цар Пор.
 
[[Арріан]] назвав [[травень]] як місяць битви<ref name="Арріан. 5">Арріан. 5</ref>, проте в іншому місці він обмовився, що битва відбулася після червня<ref name="Арріан. 5"/>, що узгоджується з датою, названої [[Діодор Сицилійський|Діодором]]<ref>[[Діодор Сицилійський|Діодор]], «Історична бібліотека», 17</ref>. Курцій так розповідає про цю зустріч:{{Цитата|Александр, вважаючи, що слава його імені може схилити Пора до здачі, відправив Клеохара оголосити Пору, що той повинен сплатити данину і зустріти царя біля кордону своєї держави. Пор відповів, що лише одна з цих вимог буде виконана: він зустріне царя, що вступає у його країну, але зробить це зі зброєю в руках.<ref>[[Квінт Курцій Руф]]. Історія Александра Македонського. 8</ref>}}
 
== Мотиви ==
Александру довелося підкорити Пора Старшого, щоб продовжити свій похід на схід. Залишити такого сильного противника на своїх флангах поставило б під загрозу будь-які подальші просування. Александр не міг дозволити собі проявити слабкість, якщо він хотів зберегти лояльність вже підкорених індійських князів. Пор мав захищати своє королівство і вибрав ідеальне місце, щоб зупинити просування Александра. Незважаючи на те, що він програв битву, він став найуспішнішим зафіксованим противником Александра. За словами історика Пітера Гріна, результативність Пора в битві перевершила як Мемнона Родоського, так і [[Спітамен|Спітамена]].<ref>{{Cite book
|title=Alexander of Macedon, 356–323 B.C.: A Historical Biography
|first=Peter Green
|year=1991
|location=University of California Press
|isbn=9780520954694
}}</ref>
 
== Сили супротивників ==
Рядок 33 ⟶ 49:
Цар Пор, або Пурурава на [[санскрит]]і, відрізнявся від колишніх супротивників Александра рішучістю і особистою мужністю. Всі античні автори відзначають його величний вигляд&nbsp;— зріст за 2 метри і могутню статуру, отже на слоні Пор виглядав як вершник на коні. Армія Пора не досягала розмірів перського війська, але була досить сильна. [[Арріан]] налічує понад 30 000 піхоти, 4000 вершників, 300 колісниць і 200 слонів.<ref name="Арріан">Арріан</ref> Курцій повторює ці цифри, але зменшує число слонів до 85.<ref>Курцій, «Історія Александра Македонського», 8</ref>
 
[[Файл:Bayon Angkor Relief1.jpg|thumb|250px|left|[[Бойові слони]]. Барельєф храму в [[Ангкор]]і.]]
За [[Діодор Сицилійський|Діодором]] цар Пор мав 50 000 піхоти, 3000 вершників, тисячу колісниць і 130 слонів<ref>Діодор. Історична бібліотека</ref>. З іншого боку, [[Плутарх]] повідомляє лише про 20 000 піхоти і 2000 вершників у Пора<ref>Плутарх. Порівняльні життєписи. Александр Македонський</ref>. Судячи з опису битви і втрат, ймовірно у Пора було до 30 000 піхоти, 3000 вершників, 300 колісниць і 130—200 слонів. Найгрізнішою силою в індійському війську були [[бойові слони]], танки античної епохи. У [[Битва при Гавгамелах|битві при Гавгамелах]] македонці захопили у персів 15 слонів, але реального бойового зіткнення з грізними тваринами ще не мали. Легкоозброєна піхота індів служила в основному для захисту слонів від нападу збоку і з тилу. Основною зброєю піхоти були великі луки, здатні метати важкі стріли, списи і дрюки. У колісниці, зі слів Курція, впрягались чотири коні, екіпаж квадриги складався з 6 чоловік: два лучники, два щитоносці для ближнього бою і візника. На відміну від перських серпоносних колісниць на індійських колісницях серпи, ножі і леза не кріпилися. Індійська кавалерія, судячи з усього, поступалася перській у озброєнні.
 
Рядок 55 ⟶ 70:
 
=== Хід битви ===
[[Файл:Battle hydaspes combined at.png|ліворуч|міні|306x306пкс|Комбінована атака кавалерії та піхоти.]]
[[Файл:The phalanx attacking the centre in the battle of the Hydaspes by Andre Castaigne (1898-1899).jpg|thumb|200px|Македонська фаланга проти слонів царя Пора]]
Син Пора прибув до місця переправи Александра з 2 тисячами вершників і 120 колісницями (Плутарх називає вдвічі меншу кількість<ref>Плутарх. Порівняльні життєписи. Александр Македонський. 60</ref>). Александр кинув на них свою кінноту, яка значно перевершувала індусів числом. Колісниці грузли у багнюці внаслідок нічної зливи, на них не можна було наступати, і відступати теж виявилося неможливим. Усіх їх захопили, перебивши екіпажі. Кінних індів загинуло близько 4-х сотень, загинув і син Пора.
 
Рядок 63 ⟶ 78:
 
Скоро слони, що залишилися в живих, повернули назад. Александр кіннотою оточив все військо індів, яке, здавлене у вузькому місці, більше не представляло бойової сили. До Александра підійшли його загони, без перешкод переправилися через Гідасп, і приступили до винищення індів, змінивши втомлених за 8 годин бою воїнів Александра.
[[Файл:Le Brun, Alexander and Porus.jpg|центр|міні|687x687пкс|Картина [[Шарль Лебрен|Шарля Лебрена]], на якій зображені Александр і Пор під час битви при Гідаспі.]]
[[Файл:LubokAlexanderPorus.jpg|center|thumb|600px|Славне побоїще царя Александра Македонського з Пором, царем індійським. [[Лубок (народна картинка)|Лубок]] 1-ї половини XVIII століття]]
 
== Результат битви ==
Індійський цар Пор бився до останнього. Існує кілька версій здачі його в полон. Одні автори запевняють, що його захопили непритомним. За розповіддю [[Арріан]]а пораненого у плече Пора умовили злізти зі слона, пославши на вмовляння старовинного друга: {{Цитата|Александр перший звернувся до нього, запропонувавши сказати, чого він для себе хоче. Пор відповів: «Щоб ти звертався зі мною, Александре, по-царськи». Александру сподобалась ця відповідь: «Я це зроблю, Поре, заради мене самого. А ти попроси заради себе того, що тобі мило». Пор відповів, що його прохання вміщує все. Александру ці слова сподобалися ще більше, він вручив Пору владу над його індами і додав до його колишніх володінь ще інші, які були більше первісних.<ref name="Арріан"/>}}
[[Файл:Alexander the Great (356-23 BC) and Porus (oil on canvas).jpg|міні|365x365пкс|Александр Македонський і Пор [[Франческо Фонтебассо]]]]
 
За словами Арріана піхоти індів загинуло до 20 000; вершників близько 3-х тисяч; порубані всі колісниці; слони або загинули, або захоплені; загинули два сини Пора і всі його воєначальники<ref name="Арріан"/>.
Діодор наводить такі втрати: загинуло 12 000 індів, включаючи синів і найкращих воєначальників Пора, ще 9 000 захоплені у полон; захоплені також 80 слонів<ref name="ReferenceA">Діодор. Історична бібліотека. 17.89</ref>.