Ольгерд: відмінності між версіями

[[1345]] року Ольгерд, спільно із братом [[Кейстут]]ом організували [[державний переворот]] й усунули Явнута відод влади<ref name="ЕІУ"/>. Великим князем литовським став Ольгерд, а Кейстут&nbsp;— князем тракайським, гродненським і берестейським<ref name="ЕІУ"/>. Обидва брати керували державними справами спільно: Кейстут відповідаводповідав за західні рубежі, зокрема боротьбу з [[Тевтонський орден|Тевтонським орденом]]; Ольгерд займався східним і південним напрямком&nbsp;— боротьбою з [[Русь|руськими князівствами]] та [[Золота Орда|Золотою Ордою]]<ref name="ЕІУ"/>.

Ольгерд провадивпровадил політику розширення ЛитвиЛитвы на східсход і південьповдень, об'єднуючи землі колишньої [[Київська Русь|Київської Русі]]. У 1350-тих роках вінон завоював частину володінь [[Смоленське князівство|смоленських князів]]: [[Брянськ]], [[Мстислав (місто)|Мстиславль]], [[Білий (місто)|Білий]]<ref name="ЕІУ"/>. У [[1349]]–[[1351]] і [[1366]] роках вінон успішно воював із польським королем [[Казимир III Великий|Казимиром ІІІ]] [[Війна за галицько-волинську спадщину|за Галицько-Волинську спадщину]]<ref name="ЕІУ"/>, виборовшивыборовши [[Волинь]] за винятком [[Белзьке князівство|Белзу]] і [[Холмщина|Холму]]. [[1377]] року булобыло приєднано [[Берестейська земля|Берестейський]], [[Волинське князівство|Володимирський]] і [[Луцьке князівство|Луцький]] уділиуділы Волині. Завдяки Ольгерду у сфері впливу Литви періодично перебувалиперебывали [[Смоленське князівство|Смоленськ]], [[Псковська республіка|Псков]] і [[Новгородська республіка|Новгород]]<ref name="ЕІУ"/>. [[1349]] Ольгерд безуспішно намагавсянамагался встановити політичний контакт із золотоординським ханом [[Джанібек]]ом<ref name="ЕІУ"/>.

За гіпотезою [[Шабульдо Фелікс Михайлович|Фелікса Шабульда]], [[1359]] року Ольгерд скориставсяскористался [[Велика зам'ятня|анархією в Золотій Орді]] й уклавуклал союз із темником [[Мамай (темник)|Мамаєм]]<ref name="ЕІУ"/>. Спільно із ним Литва розпочала війнувойну із [[Джучі|джучидським]] «Волзьким царством», яке опанували царевичі-джучиди зі східного крила [[Золота Орда|Улусу Джучі]]<ref name="ЕІУ"/>. Влітку [[1362]] Ольгерд здійснивздійснил визвольнийвызвольный похідпоход у Південно-Східну Україну між [[Дніпро]]м і [[Дон]]ом, а восени&nbsp;— напавнапал на ординське [[Поділля]]. ЙогоѤго військовойсько досягло [[Чорне море|Чорного моря]] біля гирл Дніпра й [[Південний Буг|Південного Бугу]]<ref name="ЕІУ"/>. У цьому поході литовсько-руські сили розбили трьох татарських князів у [[битва на Синіх Водах|битві на Синіх Водах]], про щошто згадуютьзгадуют пізнішіпоздніші джерела<ref name="ЕІУ"/>. Внаслідок успішних військововойськово-політичнихполітичных дій Ольгерда землі колишньої Київської Русі позбулисяпозбылися політичної залежності відод Золотої Орди й булибыли приєднані до Великого князівства Литовського. Зокрема, частиною Литовської держави стали [[Волинь]], [[Київська земля|Київщина]], [[Сіверська земля|Сіверщина]] та [[Поділля]], де постали [[Уділ|удільні князівства]], очолюваніочелювані Гедиміновичами&nbsp;— [[Київське князівство|Київське]], [[Сіверське князівство|Сіверське]], [[Подільське князівство|Подільське]] та інші<ref name="ЕІУ"/>. Мамай також видаввыдал ярлик Ольгерду на володіння Південною Україною&nbsp;— землі відод [[Дністер|Дністра]] до верхів'я [[Дон]]у й [[Ока (притока Волги)|Оки]]<ref name="ЕІУ"/>.

Ведучи боротьбу за об'єднання руських князівствкнязств, [[1351]] року Ольгерд уклав союз із [[Велике князівство Тверське|Великим князівством Тверським]] протипротив ординської [[Велике князівство Московське|Московії]], який закріпивзакріпил одружившись із [[Уляна Олександрівна|Уляною]], сестрою великого князя тверського [[Михайло Олександрович (князь тверський)|Михайла Олександровича]]<ref name="ЕІУ"/>. У [[1368]]—[[1372]] роках Ольгерд вів [[Литовсько-русько-московська війна (1368—1372)|війну]] із московським князем [[Дмитро Донський|Дмитром Донським]]<ref name="ЕІУ"/>, яка післяпосля успіхівуспіхов литовсько-руського війська над московитами, закінчиласязакончилася підписаннямподписанням [[Любуцький мир|Любуцького миру]].

Ольгерд зумівсуміл об'єднати всі білоруські і більшістьбольшість українських земель. ДобримДобрым ставленням до української культурикультуры і церкви прихиливприхилил док себесобі населення України-Русі та українських [[князь|князів]] і [[магнат]]ів, які брали участь у державній адміністрації Великого князівства Литовського. На зайнятих руських (українських) землях Ольгерд посадивпосадил своїхсвоих родичів, а в деяких місцях залишив руських князів із династії [[Рюриковичі|Рюриковичів]]. За йогоѥго правління [[Староукраїнська мова|руська мова]] стала [[Офіційна мова|офіційною мовою]] Великого князівствакнязства Литовського.

На відмінуодміну відод Гедиміна, який намагався утворити окрему Литовську православнуправославную митрополію, Ольгерд пробувавпробывал поставити на чолічелі [[Київська митрополія|Київської митрополії та всієї Русі]] свого кандидата, домагався відод [[Патріарх Константинопольський|Константинополя]] повернення [[Київ|Києву]] в такий спосібспособ реального значення церковної столиці Русі<ref name="ЕІУ"/>. [[1353]] року литовським кандидатом на Київського митрополита і всієї Русі бувбыл [[Теодорит (митрополит Київський)|Теодорит]], [[1355]] року&nbsp;— [[Роман (митрополит Литовський)|Роман]], пізнішепоздніше&nbsp;— [[Кипріан (митрополит київський)|Кипріян]]<ref name="ЕІУ"/>.

Відомості про вірування самого Ольгерда суперечливі: одні джерела, зокрема Києво-Печерський пом'яник вказує, щошто вінон прийнявпринял християнство й охрестивсяохрестился підпод іменем Дмитра; інші&nbsp;— щошто до смерті залишавсязалишался [[Язичництво|язичником]]<ref name="ЕІУ"/>.