Вільям Говард Тафт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення |
Sehrg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 70:
=== Навчання в Єльському коледжі (1874—1878) ===
В 1874 році Тафт вступив до [[Єльський коледж|Єльського коледжу]]. Тафт він так описував свій день, коли був першокурсником: «Підйом о пів на сьомій, як правило, перед сніданком переглядаю свої уроки, сніданок, проповіді, переказ, порпання в книгах до пів на одинадцятої, переказ, обід, порпання в книгах до третьої години, фізичні вправи- півгодини, навчання до п'ятої, переказ, вечеря. Тут я іноді ходжу на пошту. Потім працюю до десятої, іноді до одинадцятої…» Також першокурсник Тафт
Одним із викладачів Тафта в Єлі був [[Вільям Грем Самнер]], відомий соціолог та філософ, а також викладач соціальних і політичних наук в [[Єльський коледж|Єльському коледжі]]. Завдяки Самнеру, Тафт, на який час став піддавати сумніву свої республіканські переконання. В коледжі Тафту подобалось не все, що доводилось вивчати. Він писав: «я не знайшов у цих прозаїчних грецьких трагедіях нічого такого цікавого й захоплюючого, як у реченнях [[Демосфен]]а». Тафт також нудився на церковних проповідях.<ref name=":0" />
Рядок 116:
В січні 1900 року Тафт отримав телеграму від президента США [[Вільям Мак-Кінлі|Вільяма Мак-Кінлі]] із проханням, щоб Тафт приїхав до [[Вашингтон]]у. Приїхавши до Вашингтону Тафт дізнався причину такого виклику: президент США та [[Військовий міністр США|Військовий міністр]] [[Еліу Рут|Еліху Рут]] просили Тафта очолити комісію, яка б забезпечила м'який перехід від військового до громадянського правління на [[Філіппіни|Філіппінах]].<ref name=":2" /><ref name=":1" /> Тафт вагався, оскільки в нього були сумніви в правильності придбання Філіппін США, а також він побоювався, що його перебування на Філіппінах стане перепоною в призначенні його суддею [[Верховний суд США|Верховного суду США]]. Мак-Кінлі та Рут взялись переконувати його, що його відмова від посади федерального судді не означатиме кінця його суддівської кар'єри. Мак-Кінлі завірив Тафта, що якщо він залишиться президентом США, то він, за нагоди, призначить Тафта суддею Верховного суду.<ref name=":1" /> Зрештою, Тафт погодився і в 1901 році був призначений Генерал-губернатором Філіппін.<ref name=":2" /> Тафт так захопився своїми обов'язками на Філіппінах, що неохоче передав їх наступнику в 1904 році. Його навіть не звабила пропозиція президента США [[Теодор Рузвельт|Теодора Рузвельта]] в 1902 році стати суддею Верховного суду США замість судді [[Джордж Шираз|Джорджа Шираза]], коли той оголосив про свій намір піти у відставку. Рузвельт наполягав, і Тафт вже погодився, однак, на Філіппінах піднявся галас із проханням залишити Тафта, якого там сприймали як рятівника. Тоді президент Рузвельт погодився, щоб Тафт залишився на Філіппінах.<ref name=":1" />
В 1904 році [[Військовий міністр США|Військовий міністр]] [[Еліу Рут|Еліху Рут]] пішов у відставку і президент [[Теодор Рузвельт]] призначив замість нього Тафта. Тафт погодився, тим більше, що ця посада і надалі дозволяла йому займатись філіппінськими справами. Він також
=== Висування в кандидати в президенти США та президентська кампанія 1908 року ===
| |||