|
== Походження ==
Слово «князь» ({{lang-orv|кънѧsь, кънѧзь}}, {{lang-pl|księć}}, {{lang-sl|knez}}, {{lang-cs|kněz}}, {{lang-sk|kňaz}}), очевидномає слов'янське походження: заможна людина, що має германськуконя, етимологіюкінний воїн. ВідновленеВід західних слов'ян утворено германський термін "конунг". Альтернативною версією є германська етимологія.{{Джерело?}} Мовляв, відновлене (вченими теоретично виведене) праслов'янське {{lang-x-slav|*kъnędzь < *kъnęgъ < *kŭningъ}} походить від {{lang-x-germ|*kuningaz}} або {{lang-got|*kuniggs}}, [[давньоверхньонімецька мова|д.-в.-н.]] ''kuning'' (пор. «[[конунг]]», {{lang-en|king}}, {{lang-de|König}} — «король»), похідного від ''kuni'' «рід», звідки також {{lang2|fi|et|kuningas}} («[[король]]»)<ref>{{Cite web |url=http://ehl.santafe.edu/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=%2Fdata%2Fie%2Fvasmer&first=5681 |title=Макс Фасмер. Етимологічний словник російської мови. Стор. 286 |accessdate=16 квітень 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130113191609/http://ehl.santafe.edu/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=%2Fdata%2Fie%2Fvasmer&first=5681 |archivedate=13 січень 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{ЕСУМ2}}</ref>. Перехід [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[g]]] у [[Дзвінкий ясенний африкат|[d͡z]]] після носового ''*ę'' пов'язаний із законом [[третя палаталізація|третьої палаталізації]], непалаталізоване ''*g'' збереглося у жіночій формі ''княгиня'' ({{lang-orv|кънѧгыни}}). Таку версію затято підтримують т.зв. "скандинавісти". Однак неможливо відслідкувати логіку такого запозичення, зважаючи на домінуюче становище слов'ян у Західній Європі у Ранньому Середньовіччі у порівнянні з відсталими культурно германцями того часу. Натомість запозичення терміну "конунг" від слов'ян лягає у логічну канву поряд із такими топонімами: Берлін, Мекленбург, Лютов, Добраніц, Торгау, Любек, Лейпціг, Росток, Бранденбург тощо.
Цікаво,Версія щопро схоже досить близькі іблизькість за звучанням і за значенням до слова «князь» такітаких титулититулів володарів у кочівників Великого Степу як «[[Каган (титул)|каган]]», «каан», «кан», «хан», «ган», «хакан» безпідставна навіть на слух: "князь" - "хан". Цьому можна знайти зрозуміле пояснення, якщо згадати, що всі вищезазначені титули ідуть коренями до часів гунів і готів, близькоспоріднених союзів племен різних народів Євразії{{джерело?}}<sup>''(спірне твердження)''</sup>.
Словом князь передають низку неслов'янських титулів ({{lang-la|dux}}, {{lang-fr|prince}}, {{lang-de|Fürst, Herzog}}, {{lang-en|Duke}} тощо). Цікаво, що німецьке слово ''Herzog'' походить від старонімецького ''Heer-zog'', дослівно — «провідник війська», «воєвода».
|
