Робінзон Крузо: відмінності між версіями

'''«Робінзо́н Кру́зо»''' ({{lang-en|«Robinson Crusoe»}})&nbsp;— роман [[Данієль Дефо|Даніеля Дефо]], вперше опублікований у25 квітніквітня 1719 року. іПерше коротковидання названийроману занатякало, іменемщо головногоавтором героякниги є головний герой Робінзон Крузо, що змусило багатьох читачів повірити, що він справжня особа, а книга — [[Подорожня література|тревелог]] про справжні події<ref>{{cite web |title=Fiction as authentic as fact |url=https://www.wsj.com/articles/SB10001424127887323936804578227971298012486 |url-status=live |access-date=8 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170802201739/https://www.wsj.com/articles/SB10001424127887323936804578227971298012486 |archive-date=2 August 2017}}</ref>.

Роман описує життя британського моряка Робінзона Крузо, котромукотрий після корабельноїкораблетрощі аварії довелосяпрожив 28 років прожити на безлюдному острові. Зіткнувшись із дикою природою, Крузо проявляє винахідливість, облаштовує господарство, а пізніше долучає до цивілізації дикуна П'ятницю та зрештою повертається додому.

Перший твір бувбуло написанийнаписано у виглядіяк [[автобіографія|автобіографіїавтобіографію]], — щоденникаце щоденник головного героя, британського [[моряк]]а, якомуякий через аваріюкораблетрощу корабля довелося житипрожив на [[Безлюдний острів|безлюдному]] тропічному острові в гирлі річки [[Оріноко]] 28 років і 2 місяці ій 19 днів.

Повна назва твору «Життя, незвичайні та незвичайно-дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повнійцілковитій самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди вінйого буввикинуло викинутийчерез корабельною аварієюкораблетрощу, під часу якоїякій весь екіпаж корабля крім нього загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами; написані ним самим». Книга започаткувала класичний англійський роман і породила моду на псевдодокументальну художню прозу; її нерідко називають першим «справжнім» романом англійською мовою.

В основу першого твору було взятопокладено епізод з життя [[Александр Селкірк|Александра Селкірка]], шотландського моряка, боцмана судна «Cinque Ports» («Сенк Пор»),. Селкірк мав задерикуватий характер і погано уживався, тому 1704 року, після сварки з капітаном, його висадили за власним проханням його висадили на безлюдному острові у [[Тихий океан|Тихому океані]], забезпечивши зброєю, продовольствомпровізією, насінням та інструментами. На острові він прожив чотири роки і чотири місяці — до 1709 року.

Острів до [[1966]] року називався Мас е Тьєра ({{lang-es|Más a Tierra}}, Велика земля), а тепер називаєтьсяце островомострів Робінзона Крузо, іщо належить [[Чилі]].

У серпні 1719 року Дефо випустиввидав продовження — роман «[[Подальші пригоди Робінзона Крузо|Наступні пригоди Робінзона Крузо]]», через рік — «Серйозні роздуми Робінзона Крузо».

КнигаКнигу написананаписано як вигаданавигадану автобіографіяавтобіографію Робінзона Крузо, жителя [[Йорк]]а, який мріяв про подорожі по далеких морях. Всупереч волі батька, він1651 уроку 1651 роцівін покидає рідну домівку і вирушає з приятелем у своє перше морське плавання. Воно закінчується [[Корабельна катастрофа|аварією кораблякораблетрощею]] біля англійських берегів,. протеПроте це не розчарувало Крузо, і незабаром він зробивздійснив декілька подорожей на торговому судні. В одній з нихцих його корабель був захопленийподорожей біля берегів Африки його корабель захопили [[Берберськіберберські пірати|берберськими піратами]] і Крузо довелося два роки пробутипробув ву полоні, поки він не тікаєвтік на баркасі. Його підбирає португальськепортугальський суднокорабель, що йде до [[Бразилія|Бразилії]],. деТут він і влаштувався наживе наступні чотири роки, ставшистає власником [[Плантація|плантації]].

Бажаючи швидше розбагатіти, він бере участь у нелегальному торговому рейсі до Африки поза чорнихчорними невільниківневільниками. Однак корабель потрапляє в шторм і сідає на мілину біля невідомого острова недалеко від гирла ріки [[Оріноко]]. Крузо виявився— єдинимєдиний уцілілимуцілілий з екіпажу, діставшись— уплав дістався до острова, який виявився [[безлюдний острів|безлюдним]]. Подолавши відчай, він рятує з корабля всі потрібні інструменти ій припаси, перш ніж той був остаточно зруйнованийзруйнують штормамишторми. Влаштувавшись на острові, він будує собі добре укрите і захищене житло, вчиться шити одяг, робити посуд з глини, вирощує ячмінь та рис. Також йомувін вдаєтьсязміг приручити диких кіз, які водилися на острові, це даєтак йомуотримує стабільнепостійне джерело м'яса і молока, а також шкури для виготовлення одягу.

Досліджуючи острів протягом багатьохбагато років, Крузо виявляє сліди дикунів-[[канібалізм|канібалів]], які іноді відвідують різні частини острова і влаштовують людожерські бенкети. ВПід однечас одного з таких відвідуваньвізитів він рятує полоненого дикуна, якого збиралися з'їсти. Він вчитьнавчає тубільця англійської мови і називає його П'ятницею, тому що врятував його саме в цей день тижня. Крузо з'ясовує, що П'ятниця родом з [[Тринідад (острів)|Тринідаду]], який можна побачити з протилежної частини острова, і що вінйого бувзахопили захоплений ув полон під час битви між індіанськими племенами.

ПриПід наступномучас відвідуваннінаступного островавізиту канібаламиканібалів на острів Крузо з П'ятницею нападають на дикунів і рятують ще двох бранців. Один з них виявляється— батькомбатько П'ятниці, а другий — іспанцеміспанець, корабель якого також зазнав аварії. Крім нього з корабля врятувалися ще більшепонад десяткадесяток іспанців і португальців, якіщо перебувалипотрапили у безвихідномубезвихідне становищістановище удо дикунів на материку. Крузо вирішує відправити іспанця разом з батьком П'ятниці на човні, щоб привезти його товаришів на острів і спільними зусиллями побудувати корабель, на якому вони всі могли б відплисти до цивілізованих берегів. Поки Крузо очікував повернення іспанця з його командою, до острова прибув невідомий корабель. Цей корабель виявивсязахопили захоплений бунтівникамибунтівники, яківони збиралися висадити на островіострів капітана з відданими йому людьми. Крузо і П'ятниця звільняють капітана і допомагають йому повернути контроль над судном. Найменш надійних заколотників залишають на острові, а Крузо, після 28 років, проведених на острові, залишає його і в 1687 роціроку повертається в Англію, до своїх родичів, які вважали, йогощо він давно загиблимзагинув.

Крузо вирушає в [[Лісабон]], щоб отримати прибуток за свою плантацію в Бразилії, яка працювала весь цей час діяла. ЦеВін робить йогостає дуже багатим. Далі він перевозить своє багатство по суші в Англію, щоб уникнути подорожі по морюморем. П'ятниця супроводжує його, і по дорозі вони потрапляють в останню спільну пригоду, коли борються з голодними вовками і ведмедем припід час перетиніперетину [[Піренеї]]в.

Другий роман — «[[Подальші пригоди Робінзона Крузо|Наступні пригоди Робінзона Крузо]]» ({{lang-en|The Farther Adventures of Robinson Crusoe}}) — менш відомий. У ньому старий Робінзон, відвідавши свій острів і втративши П'ятницю, доплив по торговельних справах до берегів Південно-Східної Азії і змушений добиратися до Європи через всю Росію, щоб з Архангельська відплисти в Англію.

Існує і третя книга Дефо про Робінзона Крузо, вона має назву «Серйозні роздуми Робінзона Крузо» ({{lang-en|Serious Reflections of Robinson Crusoe}}), іце являє собою збірникзбірка [[есе|есеїв]] на моральні теми; ім'я Робінзона Крузо вжитоавтор авторомужив для того, щоб привернути інтерес публіки до цього твору.

Роман Дефо став літературною сенсацією і породив безліч наслідуваньнаслідувачів. Він демонструвавзобразив невичерпні можливості людини в освоєнні природи і вй боротьбі з ворожим йомуїй світом. ЦейЦя посилідея був дуже співзвучнийспівзвучна ідеології раннього [[капіталізм]]у ій епохи [[Просвітництво|Просвітництва]]. Тільки в Німеччині за сорок років, щопісля послідували за публікацієюпублікації першої книги про Робінзона, буловийшло виданопонад не менше сорокасорок «[[Робінзонада|робінзонад]]». [[Джонатан Свіфт]] оскаржив [[оптимізм]] світогляду Дефо у своїй тематично близькій книзі «[[Мандри Гуллівера]]» (1727).

Перший вільний переклад-переказ наукраїнською українську мовумовою «Робінзона Крузо» Дефо під назвою— ''«Робінзон Крузо. Повість поучительна для молодежи»'' було1877 здійснено у 1877року роцізробив ОрестомОрест АвдиковськимАвдиковський (Львів, 1877).<ref name="Hoshovshkyi">[http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/r_mowa/strony_ukr01/lit_dziec.htm Українська дитяча література. Від літописних переказів до байкарів XVII - XIX ст.] - Д-р Богдан Гошовський. Ми і наші діти. Дитяча література, мистецтво виховання. Збірка I, 1965. Торонто; Нью-Йорк, 1965. 390 стор.: 121-227</ref> Згодом, [[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]] також створив скорочений переклад-переказ Робінзона Крузо у [[1891]] роціроку українською (Київ, 1891 та Чернігів, 1894) під назвою— ''«Робінзон. Оповідання про те, як один чоловік по чужих краях мандрував і як він на острові серед моря жив. Записав Б. Чайченко»''.

Скорочений переказ першої частини роману Дефо булозробив здійсненоАнтін АнтіномПавенський Павенським— «Пригоди Робінзона Крузо» — у Львові у 1900 роціроку, й трохи розширений у— 1906 роціроку. Найближчим до оригіналу перших двох частин роману ставбув переклад Костянтини Малицької (Львів, 1903). Марійці Підгірянці належить одна з перших українських інтерпретацій роману – вільний переклад «Робінзона Крузо» із чеської (Ужгород, 1924). Майстерним інтерпретатором твору в 1930 роках ставбув [[Юрій Шкрумеляк]].<ref>[https://web.archive.org/web/20160927062105/http://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=7269 Переклади «Робінзона Крузо» в світовій літературі] - Національна бібліотека України для дітей</ref>

Чотири редакції перевидань ([[Мисик Василь Олександрович|Василя Мисика]] (1934), [[Державин Володимир Миколайович|Володимира Державіна]] (1938), Олени Хатунцевої (1965, 1978) та Євгена Крижевича (1985)) витримав текст, зробленийГалини Галиною Орлівною уОрлівни 1927 роціроку. У [[1978]] редакціяроку Ханунцевоїроман перевидаєтьсяперевидано знову в редакції Хатунцевої (Одеса: Маяк), а у 2004 та 2013 перевидаєтьсяроку — у редакціяредакції Державіна (Харків: Фоліо).

В останні роки перекладцей цьогороман романубагато наперекладали українськуукраїнською мову пожвавішав ймовою, з'являлися ціла плеяда перекладів, як от переклади українською таких перекладачів як ОленаОлени ЗаміховськаЗаміховської (2003), ГалинаГалини Грітчин та НаталяНаталі Бордуков (2006), О. В. КузьменкоКузьменка (2007), [[Наталя Тисовська|Наталі Тисовської]] (2009, 2010, 2011, 2012), ІринаІрини ЧерноваЧернової (2011, переклад з російської), ВолодимирВолодимира ВерховинецьВерховинця (?) тощо.

Без вказування автора перекладу вийшлибули видання Робінзона Крузо 1978 року (Київ: Молодь), 1993 року (Київ : Котигорошко) та 2003 року (Харків: МОСТ, Харків: Торнадо). У 1919 року у ВінніпеціВінніпезі, накладом Руської Книгарні вийшов переклад невідомого перекладача під псевдо К.М.<ref>Данієль Дефо. Робінзон Крузо: з образками. Вінніпег: Накладом Руської Книгарні. 1919. 229 стор.</ref> У 1929 року у Львові невідомий перекладач під псевдо Г.М. видав Робінзона Крузо накладом М. Матвійчука<ref>Робінзон Крузо, популярне ілю­строване видання, зладила Г. М., ілюстрував А. Манастирський, вип. 4-5. Золотої Бібліотеки, Львів 1929, накл М. Матвійчука</ref>.