Надзвичайна ситуація: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 3:
== Законодавче визначення в Україні ==
Українське законодавство визначає: «обставини на окремій території чи суб'єкті господарювання — на ній або водному об'єкті, які відзначаються порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинені [[Катастрофа|катастрофою]], [[Аварія|аварією]], [[Пожежа|пожежею]], [[Стихійне лихо|стихійним лихом]], [[Епідемія|епідемією]], [[Епізоотія|епізоотією]], [[Епіфітотія|епіфітотією]], застосуванням [[Боєприпаси|засобів ураження]] або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю та [[Здоров'я|здоров'ю]] населення, великої кількості загиблих і постраждалих,
== Класифікація ==
Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на
* за галузевою ознакою;
* за
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998. N 1099 (1099-98-п) «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій», яка виділила чотири класи надзвичайних ситуацій, втратила чинність. Постановою КМУ від 24 березня 2004 р. N 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» не передбачено класифікації надзвичайних ситуацій за джерелами їх виникнення. Вказана Постанова
''Надзвичайні ситуації техногенного характеру'' — це наслідок [[Дорожньо-транспортна
''Надзвичайні ситуації природного характеру'' — це наслідки небезпечних [[геологічні явища|геологічних]], [[метеорологічні явища|метеорологічних]], [[гідрологічні явища|гідрологічних]], [[морські|морських]] та прісноводних явищ, [[деградація ґрунтів|деградації ґрунтів]] чи [[надра|надр]], природних [[пожежа|пожеж]], змін стану [[
{{main|Надзвичайні ситуації гідрогеологічного характеру}}
Рядок 22:
Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — <tt>загальнодержавний</tt>, <tt>регіональний</tt>, <tt>місцевий</tt> та об'єктовий.
''Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня'' ({{lang-en|emergency situation of state level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Staatsebene}}, {{lang-ru|чрезвычайная ситуация общегосударственного уровня}}) — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на
''Надзвичайна ситуація регіонального рівня'' ({{lang-en|emergency situation of regional level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Regionalebene}}, {{lang-ru|чрезвычайная ситуация регионального уровня}}) — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше [[адміністративний район|адміністративних районів]] ([[місто обласного значення|міст обласного значення]]), (Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) або загрожує перенесенням на
''Надзвичайна ситуація місцевого рівня'' ({{lang-en|emergency situation of lokal level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Localebene}}, {{lang-ru|чрезвычайная ситуация местного уровня}}) — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на [[довкілля]], сусідні [[населений пункт|населені пункти]], [[інженерні споруди]], а також у разі, коли для її
''Надзвичайна ситуація об'єктового рівня'' ({{lang-en|emergency situation of object level}}, {{lang-de|Ausnahmezustand (besonderes Vorkommnis auf Objectebene}}, {{lang-ru|чрезвычайная ситуация объектового уровня}}) — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта або його [[санітарно-захисна зона|санітарно-захисної зони]].<ref>Надзвичайна ситуація об'єктового рівня // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. В. Яцик, В. Я. Шевчук — К. : Генеза, 2006. — С. 457. ISBN 966-504-471-0</ref>
Рядок 39:
=== Природні причини ===
З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять
За причиною виникнення, вони поділяються на :
1. Тектонічні — пов'язані з процесами,
2. Топологічні — причиною їх є процеси,
3. Метеорологічні — пов'язані з процесами в атмосфері.
Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси, які відбуваються в Космосі.
=== Антропогенні (техногенні) причини ===
'''Антропогенні'''
Соціальні:
Рядок 53:
* [[урбанізація]];
* непідготовленість [[населення]];
** відсутність інформації про
** відсутність нормативно-правової бази;
** недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень
** [[корупція]]
** [[тероризм]]
Рядок 62:
* недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;
* зміна довкілля внаслідок природокористування ([[забруднення]])
* [[бідність]] (зношування техніки,
== Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації ==
Рядок 69:
Згідно з цим Законом, захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:
*
* безумовного надання переваги раціональній та
* вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру
* особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного та природного характеру
* відповідальність у межах
* обов'язковості
* урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня
*
=== Реконфігурування системної ієрархії ===
Загальновідомим афоризмом є вислів [[Чарлз Дарвін|Чарльза Дарвіна]] про те, що виживає той, хто добре пристосовується до мінливих умов. Аналогічний сенс має висловлювання К.Гельвеція:<blockquote>«Я продовжую ще вчитися, — писав К. А. Гельвецій, — моє виховання ще не завершене. Коли ж воно закінчиться? Коли я не буду більше здатним до нього: після моєї смерті. Все моє життя і є, власне, тривалим вихованням»<ref>{{Cite book
|title=М.М.Фіцула - Педагогіка: Посібник, 2002, Видавничий центр "Академія", с.216.
|last=
Рядок 89:
|language=
|isbn=
}}</ref>.</blockquote>Охопити одним підходом множину усеможливих
<math>\tau=t_{1}-t_{0},</math>
де <math>t_{0}</math> —
Для опису та реконфігурування системної ієрархії, може застосовуватися математичний апарат на основі [[Багатозначна логіка|багатозначної логіки]]. Множина поточних завдань розглядається як [[частково впорядкована множина]]
|title=Д. Ю. Максимов, Реконфигурирование системной иерархии методами много-значной логики,Автомат. и телемех., 2016, выпуск 3, 123–136
|last=
Рядок 107:
}}</ref>.
Основними заходами у
=== Інформування та [[Оповіщення про надзвичайні ситуації|оповіщення]] ===
Це основний принцип та головний і невід'ємний елемент усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли,
* завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального [[Система оповіщення|оповіщення населення]]
* організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання
* завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання з системами спостереження і контролю постійно чинних, місцевих систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших [[Об'єкт підвищеної небезпеки|об'єктів підвищеної небезпеки]]
Рядок 137:
Евакуація проводиться із зон можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей).
Залежно від
Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок: можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю людей, які
Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України у разі загрози або виникнення НС техногенного та природного характеру. Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться не зайняте у
[[Евакуація]] населення планується на випадок:
* аварії на [[Атомна електростанція|атомній електростанції]] з можливим забрудненням території
* усіх видів аварій з викидом сильнодійних отруйних речовин
* загрози катастрофічного затоплення місцевості
* лісових і [[Торф'яна пожежа|торф'яних пожеж]], землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з
Проведення організованої евакуації, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:
Рядок 155:
* визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон
* організації оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації
* організації
* всебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населення;
* навчання населення діям під час проведення евакуації
Евакуація проводиться шляхом вивезення населення із небезпечних зон усіма видами наявного транспорту, а у разі його відсутності чи недостатності, а також у випадку руйнування транспортних шляхів — організоване виведення населення пішим ходом
=== Інженерний захист ===
Під час проєктування і експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, обов'язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту
* врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних і катастрофічних явищ
* раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля
* спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності
* розроблення та здійснення заходів
* створення
* розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і
* організацію будівництва протизсувних, протиповеневих, проти-селевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення
*
=== Медичний захист ===
Рядок 187:
* підготовку медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення
Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від НС техногенного та природного характеру громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у
=== Біологічний захист ===
Рядок 193:
Біологічний захист передбачає:
* своєчасне використання колективних та
* запровадження режимів карантину та обсервації
* знезаражування [[Осередок ураження|осередку ураження]]
* необхідне знезаражування людей, тварин тощо
*
* проведення
* додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням
=== Радіаційний і хімічний захист ===
Радіаційний і хімічний захист
Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:
* завчасного накопичення і підтримки в готовності [[Засоби індивідуального захисту|засобів індивідуального захисту]] і приладів дозиметричного і хімічного контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються відповідно до встановлених зон небезпеки, забезпечення зазначеними засобами насамперед особового складу формувань, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також
* своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки
* створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного та хімічного контролю
* надання населенню можливостей придбати в установленому порядку в особисте користування засобів
* завчасного пристосування об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту
* розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки
* пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної та хімічної небезпеки
Рядок 227:
== Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру ==
До них входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а також добровільні рятувальні
Професійні аварійно-рятувальні служби і спеціальні (воєнізовані) аварійно-рятувальні служби, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше ніж трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.
Рядок 233:
У разі виникнення НС техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування.
Для
Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у
* планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру
* розробляють плани
* підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та
* створюють
* забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про
Об'єднання громадян можуть брати участь у заходах щодо усунення наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до цього Закону та Закону України «Про аварійно-рятувальні служби»
Рядок 251:
* дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення НС техногенного та природного характеру
Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні НС техногенного та природного характеру визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до
== Запобігання виникненню ==
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій — це підготовка та
== Прогнозування наслідків ==
== Ліквідація наслідків ==
* розвідку осередків надзвичайних ситуацій;
* аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;
* локалізацію й гасіння пожеж;
* відбудову
* проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
* проведення спеціальної обробки населення;
|