Операція «Барбаросса»: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
Рядок 39:
При підготовці нападу на Радянський Союз перед Гітлером і перед німецьким верховним командуванням стояло питання про оцінку військово-промислового потенціалу Радянської Росії і зокрема бойової потужності і боєздатності [[Червона армія|Чевоної Армії]]. Головним постачальником такої інформації були військова розвідка - [[Абвер]] і 6-е управління [[SS-Reichssicherheitshauptamt|РСХА]]. В своїй роботі ці структури багато в чому дублювали одна одну, але інформація, що ними надавалася політичному і військовому керівництву рейху, часто була суперечлива.<ref>Шелленберг В. Лабиринт. Мемуары гитлеровского разведчика. Пер. с англ. М.: СП Дом Бируни, 1991. С. 188.</ref> Більше того, військовим, відповідальним за планування бойових дій, було важко правильно оцінювати всю інформацію, що до них надходила. «Якщо матеріал суперечив їх основному задуму, вони просто не приймали його до уваги. Що стосується головного командування, то з цим справа була ще гіршою. До кінця 1944 року Гітлер відмовлявся використовувати небажану інформацію, навіть якщо вона підтверджувалася фактами» <ref>Шелленберг В. Ук. соч. с. 189.</ref>
 
В результаті німецький генеральний штаб був впевнений в перевазі німецьких військ над [[Червона армія|Червоною армією]], як в кількісному відношені, так і в технічному оснащені, і, особливо, в частині військового керівництва. На основі цього було зроблено висновок, що поки Червона армія буде тільки готуватися до бойових дій, вермахт нанесе їй раптовий нищівний удар, і буде громити на їхїї жеж території. Це дозволило б Германії закінчити війну з Радянським Союзом на протязі двох з половиною місяців <ref>Блюментрит Г. Московская битва // Роковые решения вермахта. Смоленск: Русич, 2001. С. 107.</ref>, в крайньому випадку, до 25 грудня 1941 року.<ref>Шелленберг В. Ук. соч. С. 192; 189.</ref> Такі розрахунки були основані на тому, що в бойових діях вермахтом у великій кількості будуть використовуватися моторизовані частини. Тому Гітлер вважав, що жодні невдачі при проведенні операції «Барбаросса» неприпустимі і німецька армія з самого початку отримає успіх.<ref>Гальдер Ф. Военный дневник. Т. 2. М.: Воениздат, 1969. С. 409.
</ref>