Вікіпедія

Левицький Кость Антонович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 32:
}}
{{othernames|Левицький}}
'''Кость Антонович Леви́цький''' гербу [[Рогаля (герб)|Рогаля]] ({{ДН|18|11|1859}}, [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]], нині [[Україна]]&nbsp;— {{ДС|12|11|1941}}, [[Львів]])&nbsp;— український державний діяч, один із найвизначніших політичних діячів [[Галичина|Галичини]] кінця [[XIX століття]]&nbsp;— першої половини [[20 століття |XX століття]], [[доктор наук]]. Співзасновник [[Українська національно-демократична партія|УНДП]]. З листопада [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— голова Державного секретаріату [[ЗУНР]], потім&nbsp;— голова комісії з виборчої реформи при уряді. У липні [[1941]] засновник, голова [[Українська Національна Рада у Львові|Національної Ради у Львові]]. [[Зять]] академіка ПАН [[Огоновський Омелян Михайлович|Омеляна Огоновського]]<ref>[http://uk.rodovid.org/wk/Запис:601716 Омелян Огоновський нар. 3 серпня 1832, пом. 28 жовтня 1894 / Родовід]{{неавторитетне джерело}}</ref>, [[вуйко]] [[Огоновський Любомир|Любомира Огоновського]]<ref>''[[Гуцуляк Михайло|Михайло Гуцуляк]].'' Перший листопад 1918 на Західних землях України.&nbsp;— К. : Либідь, 1993.&nbsp;— іл.&nbsp;— С. 27.&nbsp;— ISBN 5-325-00302-X.</ref>.
 
== Біографія ==
[[Файл:Надгробок о. Антіна Левицького, Нижнів 1.jpg|міні|ліворуч|200пкс170пкс|Надгробок на могилі батьків біля церкви в Нижневі]]
Народився 18 листопада 1859 у містечку [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]] [[Станиславівський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)|Станиславівського повіту]] [[Королівство Галичини і Володимирії|Королівства Галичини і Володимирії]], [[Австрійська імперія]], нині районний центр Івано-Франківської області, [[Україна]]) в сім'ї [[священник]]а [[УГКЦ]], [[шляхтич]]а гербу «[[Роґаля]]» о. Антіна Левицького (1832—1909, Нижнів<ref>''Dmytro Blazejowskyj''. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944).&nbsp;— Kyiv&nbsp;: KM Akademia, 2004.&nbsp;— S. 249.&nbsp;— ISBN 966-518-225-0. {{ref-en}}</ref>)&nbsp;— пароха [[Нижнів|Нижнева]]<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 77.</ref>. Мав брата Олександра (?—1918), який працював секретарем при Міністерстві справедливості уряду Австро-Угорщини,<ref>''Кущак Д.'' Історія села Люблинець Новий.&nbsp;— Львів&nbsp;: Свічадо, 2010.&nbsp;— С. 36.&nbsp;— ISBN 978-966-395-408-0.</ref> зятя о. [[Метелля Северин Модестович|Северина Метеллі]].<ref>Там само.&nbsp;— С. 36, 55.</ref>
 
Рядок 59:
 
«Золотий вересень» 1939 року втягнув його у вир політики — однопартійці доручили налагодити контакти з червоними завойовниками. [[22 вересня]] 1939 р. він представився новій владі, але невдовзі п. Костя вивезли до Москви. Арешт Левицького ініціював М.Хрущов, ни з ким з цього приводу не консультуючитсь. 80-річний сеньйор галицької політики просидів на Луб'янці півтора року. Побутує думка, що внаслідок наполягань [[Студинський Кирило Йосипович|Кирила Студинського]] та інших галичан, на думку яких, начебто, зважала радянська влада, навесні 1941 р. Костя Левицького якимось дивом звільнили, він повернувся до Львова. Утім, важливу роль у звільненні К.Левицького відігравали міркування політичного характеру, які вдалося довести до відома Берії, а, через нього і до Молотова, [[Судоплатов Павло Анатолійович|Павлу Судоплатову]]. Останньому було доручено Берією підготувати доповідь про політичні наслідки арешту К.Левицького і в цій доповіді Судоплатов висловився проти арешту і за звільнення Левицького, що й було зроблено.
[[Файл:Могила Костя Левицького..jpg|міні|ліворуч|200пкс|]]
 
=== Проголошення Української держави ===
[[30 червня]] 1941 року [[ОУН|оунівці]] проголосили Українську державу, Кость Левицький очолив Раду Сеньйорів (передпарламент — з 6 липня, із 30 липня 1941 р. — [[Українська Національна Рада у Львові|УНРада]]). Неодноразово провадив нелегкі переговори з нацистами, намагався відіграти роль представника єдиної легітимної влади в Галичині. На початку 1942-го нацисти поставили перед УНРадою ультиматум про саморозпуск.
Рядок 75 ⟶ 76:
 
На батьківщині, в [[Тисмениця|Тисмениці]], одна з центральних вулиць носить ім'я К. Левицького.
[[Файл:Початок вул. К. Левицького в Tисмениці.JPG|міні|праворуч|250пкс200пкс|Вул. Костя Левицького в Тисмениці]]
 
== Праці ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Левицький_Кость_Антонович