Дезінформування: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 113:
| work = Perspectives
}}</ref>.
З початком війни спроби Росії вплинути на громадську думку стали інтенсивнішими. Такі спроби були помічені в Німеччині [[Федеральна служба захисту конституції Німеччини|німецькою контррозвідкою]]. В оприлюдненому восени 2016 року звіті було зазначено, що російські засоби масової інформації розпочали інтенсивну кампанію впливу на громадську думку в Німеччині, при цьому російська пропаганда не гребувала й дезінформацією. Серед основних державних каналів поширення інформації були названі:
* Телеканал RT ([[Russia Today]]) з багатьма каналами мовлення та охопленням аудиторії близько 700 млн чоловік по всьому світу.
* Платформа цифрового мовлення [[Sputnik News]].
* [[Russia Beyond the Headlines]] — онлайн портал а також буклет, який поширюється разом із провідними газетами та журналами.
* Інтернет тролі.
Ці платформи намагаються створити собі образ противаги традиційним медіа та створити їм образ затятих брехунів (так зване {{lang-de|Lügenpresse}}). Важливу частину цільової аудиторії російської пропаганди в Німеччині становили російськомовні емігранти з країн колишнього СРСР<ref name="bfv.10.16">{{cite book
| title = Neue Gefahren für Informationssicherheit und Informationshoheit
| publisher = Bundesamt für Verfassungsschutz
| date = oktober 2016
| url = https://www.verfassungsschutz.de/de/oeffentlichkeitsarbeit/publikationen/pb-geheim-sabotage-und-wirtschaftsschutz/tagungsband-2016-10-sicherheitstagung-2016
| chapter = Propaganda und politische Einflussnahme als strategische Handlungsoption ausländischer Nachrichtendienste
}}</ref>.
Серед яскравих прикладів дезінформації став так званий «випадок Лізи» ({{lang-de|Fall Lisa}}), коли російські ЗМІ поширили сфабриковану історію про начебто згвалтовану іноземцями дівчинку<ref name="bfv.10.16"/>.
== Примітки ==
| |||