|
== Біографія ==
Народився в родині портового вантажника. Закінчив церковно-приходську школу. З 9дев'яти років працював пастухом, кучером, батракомнаймитом, чорноробом на шахтах [[Донецький край|Донбасу]], солеваром на солеваренных заводах у [[Слов'янськ|Слов'янську]], рульовим на баржі.
У травні [[1915|1915 року]] покликанийпризваний ву [[Російський імператорський флот]], закінчив школу рульових [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморського флоту]]. Служив на мінному тральщикетральщику. Учасник Першої світової війни. Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] обранообраний головою судновогокорабельного комітету.
Член [[РСДРП(б)]] з лютого [[1917]] року.
Під час [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] командував загоном моряків, брав участь у встановленнізахопленні Радянськоїбільшовиками влади ву місті [[Одеса|Одесі]]. Відразу після революції вступивВступив у загін [[Червона гвардія|Червоної гвардії]].
У [[Червона армія|Червоній армії]] з лютого [[1918|1918 року]]. У [[Громадянська війна в Росії|Громадянську війну]] — [[Комісар (військова посада)|комісар]] штабу 2-ї Революційної армії ([[Дніпро (місто)|Катеринослав]]), командир і комісар [[Бронепотяг| бронепоїздабронепотягу]] № 4 ,. У 1920 року році — командир- воєнкомвійськовий комісар групи бронепоїздівбронепотягів 13-ї армії РСЧА. Воював на Східному фронті проти чехословацького корпусу і Колчака, на Північному фронті проти Юденича, на Західному фронті проти Польщі, на Південному фронті проти Врангеля. Відрізнявся хоробрістю,Був двічі поранений, один раз контужений в боях. ▼
Після Громадянської війни у Росії командував бронепоїздомбронепотягом, [[Дивізіон|дивізіоном]]. ВУ [[1924|1924 році]] закінчив Вищу артилерійську школу комскладукомандного складу, у 1927 році закінчив річні Артилерійські курси удосконалення старшого комскладукомандного складу, ву [[1930]] році — курси партійно-політичної підготовки командирів- единоначальниковєдиноначальників при Військово- політичноїполітичній академії імені М. Р. Толмачова. З 1930 року командував 2-м полком бронепоїздівбронепотягів [[Білоруський військовий округ|Білоруського військового округу]] ,. наУ цій[[1934]] посадізакінчив йогоВійськову характеризувалиакадемію якРСЧА негативноімені ставився до політпрацівників:Фрунзе.▼▲У [[Червона армія|Червоній армії]] з лютого [[1918|1918 року]]. У [[Громадянська війна в Росії|Громадянську війну]] — [[Комісар (військова посада)|комісар]] штабу 2-ї Революційної армії ([[Дніпро (місто)|Катеринослав]]), командир і комісар [[Бронепотяг|бронепоїзда]] № 4, 1920 року — командир-воєнком групи бронепоїздів 13-ї армії. Воював на Східному фронті проти чехословацького корпусу і Колчака, на Північному фронті проти Юденича, на Західному фронті проти Польщі, на Південному фронті проти Врангеля. Відрізнявся хоробрістю, двічі поранений, один раз контужений в боях.
З 1934 року — у [[Танкові війська|танкових військах]], командир 3-го окремого танкового полку в [[Московський військовий округ|Московському військовому окрузі]]; з 2 травня [[1935|1935 року]] — командир 15-ї механізованої бригади [[Київський військовий округ|Українського військового округу]]. З серпня [[1937|1937 року]] — начальник автобронетанкових військ [[Київський військовий округ|Київського ]] (з 26 липня [[1938]] Особливого) військового округу . З червня [[1940|1940 року]] начальник Автобронетанкового (потім Головного) управління. ▼▲Після війни командував бронепоїздом, [[Дивізіон|дивізіоном]]. В [[1924|1924 році]] закінчив Вищу артилерійську школу комскладу, у 1927 році закінчив річні Артилерійські курси удосконалення старшого комскладу, в [[1930]] — курси партійно-політичної підготовки командирів-единоначальников при Військово-політичної академії імені М. Р. Толмачова. З 1930 року командував 2-м полком бронепоїздів [[Білоруський військовий округ|Білоруського військового округу]], на цій посаді його характеризували як негативно ставився до політпрацівників:
З серпня [[1937|1937 року]] — начальник автобронетанкових військ [[Київський військовий округ|Київського]] (з 26 липня [[1938]] Особливого) військового округу.
У [[1934]] закінчив — Військову академію РККА імені М. В. Фрунзе.
З червня [[1940|1940 року]] — начальник Автобронетанкового (потім Головного) управління РСЧА у Москві.
▲З 1934 року — у [[Танкові війська|танкових військах]], командир 3-го окремого танкового полку в [[Московський військовий округ|Московському військовому окрузі]]; з 2 травня [[1935|1935 року]] — командир 15-ї механізованої бригади [[Київський військовий округ|Українського військового округу]]. З серпня [[1937|1937 року]] — начальник автобронетанкових військ [[Київський військовий округ|Київського]] (з 26 липня [[1938]] Особливого) військового округу. З червня [[1940|1940 року]] начальник Автобронетанкового (потім Головного) управління.
З липня 1941 року — заступник наркоманародного комісара оборони [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — начальник Автобронетанкового управління РСЧА, з грудня [[1942|1942 року]] — одночасно командувач бронетанковимибронетанкових і механізованимимеханізованих військамивійськ Червоної армії.
Під час Великої Вітчизняної війнинімецько-радянської неодноразово виїжджав до військавійськ, був представником [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки Верховного Головнокомандування]] в битві під Москвою, у [[Сталінградська битва|Сталінградській]] і [[Битва на Курській дузі|Курській]] битвах, учасникучасником оборонних операцій Північно-Західного фронту в 1942 році і наступальної операції на Брянському фронті в червні-серпні 1943 року, наступальних битв на Воронезькому фронті в 1943 році. Вніс в роки війни великий внесок у розвиток і вдосконалення бронетанкових і механізованих військ, способів їх застосування в ході військових дій, підвищення випуску танків і їх технічне удосконалення виходячи з досвіду бойових дій. Перший, поряд з [[Ротмістров Павло Олексійович|П.]] [[Ротмістров Павло Олексійович|А.]] [[Ротмістров Павло Олексійович|Ротмистровым]], радянський воєначальник, якому присвоєно військове звання [[Маршал роду військ|маршал бронетанкових військ]].
Після війни, з квітня [[1946|1946 року]] — командувач бронетанковимибронетанкових і механізованимимеханізованих військамивійськ Сухопутних військ. Депутат [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної Ради СРСР]] 2-го скликання (з 1946).
Помер у Москві. Ім'я маршала ФедоренкоФедоренка було присвоєноприсвоєне вулицяхвулицям ву Москві, [[Харків|Харкові]], [[Донецьк|Донецьку]], [[РодзинкиІзюм|Ізюмі]].
== Нагороди ==
| 