Через відсутність зв'язку під час проектування, Бюро Артилерії вважало, що на лінкори класу ''Айова ''буде встановлено гармату 16"/50 Mark 2 яку створювали у 1920 для лінкорів класу Південна Дакота. Проте, Бюро Будівництва і ремонту вважало що на кораблі потрібно встановити нові, легші, компактніші гармати 16"/50, тому що кораблі з [[Барбет|барбетами]] замалі для башт з трьома гарматами 16"/50 Mark 2. Нові гармати 16"/50 Mark 7 вирішили цей конфлікт.
Довжина ствола цих гармат складаластановила 50 калібрів — або 50 разів необхідно скласти їх калібр у 16-inch (406 mm), що давало довжину у 20 м, від затвору до [[Дуло (зброя)|дула]]. Вага кожної гармати складаластановила 108000 кг без затвору і 121517 кг з ним.<ref name="Mark7">{{Cite web|url=http://www.navweaps.com/Weapons/WNUS_16-50_mk7.htm|title=United States of America 16"/50 (40.6 cm) Mark 7|last=DiGiulian|first=Tony|date=November 2006|archiveurl=http://web.archive.org/web/20070205233558/http://www.navweaps.com/Weapons/WNUS_16-50_mk7.htm|archivedate=5 February 2007 <!--Added by DASHBot-->|accessdate=25 February 2007|work=NavWeaps.com}}</ref> Дальність польоту снарядів вагою від 850 до 1,200 кг при максимальній швидкості 820 м/с складаластановила 39 км. При польоті на максимальну дальність снаряд знаходився у повітрі майже 1½ хвилини.<ref name="Mark7">{{Cite web|url=http://www.navweaps.com/Weapons/WNUS_16-50_mk7.htm|title=United States of America 16"/50 (40.6 cm) Mark 7|last=DiGiulian|first=Tony|date=November 2006|archiveurl=http://web.archive.org/web/20070205233558/http://www.navweaps.com/Weapons/WNUS_16-50_mk7.htm|archivedate=5 February 2007 <!--Added by DASHBot-->|accessdate=25 February 2007|work=NavWeaps.com}}</ref> Обслуга складалася з 79 матросів.<ref name="Mark7">{{Cite web|url=http://www.navweaps.com/Weapons/WNUS_16-50_mk7.htm|title=United States of America 16"/50 (40.6 cm) Mark 7|last=DiGiulian|first=Tony|date=November 2006|archiveurl=http://web.archive.org/web/20070205233558/http://www.navweaps.com/Weapons/WNUS_16-50_mk7.htm|archivedate=5 February 2007 <!--Added by DASHBot-->|accessdate=25 February 2007|work=NavWeaps.com}}</ref> Вартість кожної башти складаластановила 1,4 млн. дол. США, сюди включено вартість гармат.<ref name="Mark7">{{Cite web|url=http://www.navweaps.com/Weapons/WNUS_16-50_mk7.htm|title=United States of America 16"/50 (40.6 cm) Mark 7|last=DiGiulian|first=Tony|date=November 2006|archiveurl=http://web.archive.org/web/20070205233558/http://www.navweaps.com/Weapons/WNUS_16-50_mk7.htm|archivedate=5 February 2007 <!--Added by DASHBot-->|accessdate=25 February 2007|work=NavWeaps.com}}</ref>
[[Башта (зброя)|Башти]] (технічна назва «каземати») мали «три гармати», не «строєні», тому що кожний ствол міг підніматися і вести вогонь незалежно від інших. Кораблі могли вести вогонь будь-якої комбінацією гармат, в тому числі [[Бортовий залп|бортом]] з усіх 9 гармат. Всередині башти були зроблені таким чином щоб заряджання, подавання снарядів і ведення вогню було незалежним. Кожна башта мала оптичний далекомір і балістичний [[Аналогова обчислювальна машина|аналоговий комп'ютер]]. Це дозволяло командиру башти і команді вести незалежно вогонь у разі руйнування ліній зв'язку з артилерійськими постами.
Кути підвищення гармат складалистановили від −5 до +45 градусів, швидкість переміщення складаластановила 12 градусів за секунду. Траверс складавстановив близько 300 градусів зі швидкістю 4 градуси за секунду це дозволяло вести вогонь назад через [[бімс]], як то кажуть «через плече». У кожній башті всередині нанесено червону полосу. Це мітка для команди, щоб вони не забували куди може відкотитися гармата після пострілу.<ref>{{Cite web|url=http://www.fas.org/man/dod-101/sys/ship/weaps/mk-7.htm|title=Mark 7 16-inch/50-caliber gun|archiveurl=http://web.archive.org/web/20070311085437/http://www.fas.org/man/dod-101/sys/ship/weaps/mk-7.htm|archivedate=11 March 2007 <!--Added by DASHBot-->|accessdate=12 March 2007|work=Federation of American Scientists}}</ref>
Доповнювала гармату 16"/50 Mark 7 система керування вогнем, у данному випадку лічильно-вирішальний прилад (ЛВП) Mark 8 компанії Ford Instrument. Цей аналоговий комп'ютер призначався для керування вогнем гармат головного калібру лінкора. Він брав до уваги кілька параметрів такі як швидкість цілі, час польоту снаряду і супротив повітря снаряду. На час початку будівництва лінкорів класу ''Монтана ''ЛВП міг використовувати дані з [[Радар|радару]]. В результаті вогонь став більш точний і на більшу дистанцію.<ref name="early">{{Cite news|last=Clymer|first=A. Ben|title=The Mechanical Analog Computers of Hannibal Ford and William Newell|publisher=Massachusetts Institute of Technology|work=[[IEEE Annals of the History of Computing]]|year=1993|volume=15|number=2|url=http://web.mit.edu/STS.035/www/PDFs/Newell.pdf|format=pdf|pages=19–34|accessdate=8 October 2011}}</ref> Це дало велику перевагу флоту США над імператорським флотом Японії який не мав радарів і автоматичних систем керування вогнем.
