Київський собор 1628: відмінності між версіями

== Передісторія ==

[[Файл:Petro Mohyla- big.jpg|thumb|Архімандрит Києво-Печерської Лаври [[Петро Могила]].]]

Після засідання [[Сейм Речі Посполитої|Польського Сейму]] в [[Варшава|Варшаві]] [[1623]] року, де римо-католики та уніати запропонували православним провести спільний собор для обговорення питання про способи замирення, на пропозицію яких [[митрополит]] [[Йов (Борецький)|Йов Борецький]] та [[архієпископ]] [[Мелетій Смотрицький]] не пристали, від'їхавши з Варшави, й спроби [[1626]] року [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III Вази]] призначити на прохання [[Руська унійна церква|унійного]] митрополита [[Йосиф (Велямин Рутський)|Йосифа Рутського]] [[Кобринський синод|спільний православно-уніатський собор]] у [[Кобринь|Кобрині]], котрий православні також проігнорували (спочатку погодившись взяти участь в нарадах, а згодом не тільки не приїхавши до Кобриня, а й навіть не приславши якої-небудь звістки, хоч уніати декілька днів продовжували на них очікувати), спроби порозуміння продовжувались.<ref name="НІУ" /> Ці спроби об'єднання православних і уніатів на території тогочасної Польщі в 1627—1629 роках нерозривно пов'язані з діяльністю архієпископа Полоцького Мелетія Смотрицького, з ініціативи котрого [[Різдво Пресвятої Богородиці|«''на свято народин найсвятійшої Діви''»]]{{sfn|Голубев|1883|с=323–348}} [[Київський собор 1627|скликано собор]] {{OldStyleDate|18|вересня|1627|8}} року в Києві{{sfn|Історія української літератури|1995|с=360–382}}, та, за умовою з ним [[архімандрит]]а [[Петро Могила|Петра Могили]], (під час подорожі останнього до [[Перемишль|Перемишля]] на початку лютого 1628 року), на [[Волинь|Волині]], в маєтності [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] в [[Городок (Рівненський район)|Городку]] [[Рівненський повіт|Рівненського повіту]] на шостому тижні [[Великий піст|Великого посту]] 1628 року.<ref name="НІУ" />

[[Файл:Horodok monastyr1.JPG|thumb|[[Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир|Городоцький Свято-Миколаївський монастир]].]]