Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
On tour (обговорення | внесок) |
Lukian (обговорення | внесок) м вікіфікація, правопис |
||
Рядок 4:
| зображення = [[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Стадион Динамо.jpg|250px]]
| повна назва = Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського
| місцезнаходження = {{UKR}}, [[Київ]], <br
| побудований =
| відкритий = [[1933]]
| відбудований =
Рядок 14:
| покриття = трав'яне
| ціна побудови =
| архітектор = П. Ржечицький<br
| інші назви = <small>
'''1933-1934''' — Київський стадіон «Динамо» ім. Балицького <br
'''1934—1936''' — Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Балицького <br
'''1937—1939''' — Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Єжова <br
'''1940—1941''' — Всеукраїнський стадіон «Динамо» <br
'''1941—1943''' — «Дойчес штадіон» ({{lang-de|Deutsches stadion}})<br
'''1943—2002''' — Київський стадіон «Динамо»</small>
| команда = [[Олімпік (Донецьк)|«Олімпік» (Донецьк)]]
Рядок 31:
== Історія ==
[[
У перші роки після заснування київське «Динамо» не мало власного стадіону: головні матчі відбувалися на [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Червоному стадіоні]], найбільшій на той час арені міста, а тренування проходили на спортивному майданчику в [[Міський сад (Київ)|Першотравневому парку]]. У [[1930]] році товариство «Динамо» отримало підтвердження від Комітету господарства [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]] про будівництво замість [[оранжерея|оранжерей]] поблизу зазначеного спортивного майданчика нового стадіону.
Будівництво стадіону розпочалося 1931 за проектом інж.-арх. П. Ржечицького. За два роки були виконані основні роботи щодо загального розпланування комплексу стадіону і насамперед спортивного ядра з футбольним полем та біговою доріжкою. Зведення наступних окремих споруд на його території велося у 1934–36 за проектами цивільного інж.-арх. В. Осьмака та арх. В. Беспалого (головне спортивне ядро), арх.-худ. Н. Манучарової та арх. В. Поліщука (головний вхід), арх.-худ. Й. Каракіса (ресторан «Динамо») та ін.
Відкриття стадіону, яке кілька разів відкладали через [[Голодомор в Україні (1932—1933)|голод]], відбулося [[12 червня]] [[1933]] року. Матчем-відкриттям став фінальний поєдинок всеукраїнської Динаміади між командами Києва та [[Харків|Харкова]], який київські динамівці виграли з рахунком 2:1. Цю гру відвідало 45 000 осіб при вдвічі меншій кількості глядацьких місць, оскільки було оголошено про можливість придбати деякі продукти в буфетах стадіону. Арена, збудована за зразком [[Олімпійський стадіон (Берлін)|берлінського стадіону]], отримала ім'я [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|наркома внутрішніх справ]] [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволода Балицького]] та мала 18 000 сидячих місць, частина яких знаходилася під дерев'яним навісом.
Рядок 40:
У [[1936]] році завершили роботи на колонадою при головному вході. Архітектори — [[Манучарова Ніна Давидівна|Н. Д. Манучарова]] та В. І. Поліщук. Після перенесення столиці республіки з [[Харків|Харкова]] до [[Київ|Києва]] (у [[1934]]) споруда отримала назву ''Всеукраїнський стадіон «Динамо» імені Балицького''. У середині 1930-х років стадіон «Динамо» носив імена спочатку ''наркома'' (народного комісара) [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволода Балицького]], а потім — члена ЦК ВКП(б) [[Єжов Микола Іванович|Миколи Єжова]]. Після 1937-38 рр. і Балицький і Єжов були оголошені зрадниками та «ворогами народу». Балицького розстріляно. Назва стала просто ''Всеукраїнський стадіон «Динамо»''.
Під час [[Друга світова війна|
З 1956 року на стадіоні грали дублери та другі команди «Динамо». Ґрунтовну реконструкцію стадіон пройшов перед [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпіадою-80]]. Ігор тут не проводили, проте спортсмени використовували цю арену для тренувань. Останньою великою перебудовою стало встановлення пластикових сидінь та усунення легкоатлетичних доріжок. Тому з 1990-х років [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] проводило на арені ігри [[Ліга Європи УЄФА#Кубок УЄФА (1971–2009)|Кубка УЄФА]] та кваліфікаційних раундів [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]]. Матчі основної сітки відбувалися на значно більшому [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]].
Рядок 63:
=== Команди ===
Господарем стадіону завжди був футбольний клуб «Динамо». Основний склад біло-синіх проводив тут свої матчі у
У [[Чемпіонат України з футболу|Чемпіонаті України]] деякі клуби з різних причин не завжди могли грати на власних стадіонах, іноді використовуючи динамівську арену для проведення домашніх матчів. Так, «[[Оболонь (футбольний клуб)|Оболонь]]» грала тут частину домашніх ігор протягом
=== Міжнародні матчі ===
Рядок 110:
[[Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 034.jpg|200пкс|thumb|ліворуч|Півфінальний матч [[Кубок УЄФА 2008—2009|Кубка УЄФА 2008/09]] при заповнених трибунах]]
Столичні динамівці до 2008-го року ігри кваліфікації [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]] традиційно проводило на стадіоні імені Лобановського, тоді як матчі групового турніру завжди відбувалися на «Олімпійському».<br
Київський [[ЦСКА (Київ)|ЦСКА]] двічі грав у єврокубках, і через невідповідність [[ЦСКА (стадіон)|власної арени]] вимогам [[УЄФА]] домашні матчі проводив на стадіоні «Динамо».<br
В серпні 2006 на стадіоні імені Лобановського відбувся матч кваліфікації Ліги чемпіонів між командами [[Маккабі (Хайфа)|«Маккабі» (Хайфа)]] та «[[Ліверпуль (футбольний клуб)|Ліверпуль]]», проведення якого в [[Хайфа|Хайфі]] заборонила УЄФА у зв'язку з конфліктом [[Ізраїль|Ізраїлю]] та [[Ліван]]у<ref>[http://lenta.ru/news/2006/08/02/liverpool/ Киев согласился приютить «Маккаби» и «Ливерпуль»]{{ref-ru}}</ref>.
24 травня 2018 року стадіон «Динамо» прийняв [[Фінал Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок 2018|фінальний матч]] [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|жіночої Ліги Чемпіонів]] в якому французький «Олімпік Ліон» здолав німецький «Во́льфсбург» з рахунком 4:1.
Рядок 268:
=== Відвідування стадіону ===
[[Файл:Ультрас Динамо Київ (збільшено).jpg|[[Ультрас]] київського «Динамо» на стадіоні|thumb|праворуч|200пкс]]
Продаж квитків на матч розпочинається зазвичай за тиждень до проведення гри. У сезоні [[Чемпіонат України з футболу 2011—2012|2011–2012]] на матч чемпіонату України за участю «Динамо» квитки коштують від 20 до 50 [[гривня|гривень]]<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/29939.html У продажу квитки на «Динамо» — «Кривбас» // 18 серпня 2011]</ref>. Перед початком сезону можна було придбати абонементи на усі матчі «Динамо» на внутрішній арені за ціною від 270 до 675 гривень залежно від місця<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/31860.html Увага! У продажу абонементи на сезон 2011/2012]</ref>.<br
Якщо на матчах чемпіонату України [[аншлаг]]и є рідкістю, то міжнародні поєдинки створюють великий попит на квитки, і стадіон не в змозі вмістити всіх охочих. Це породжує появу [[спекуляція|спекулянтів]], боротися із якими футбольний клуб неспроможний<ref>[http://www.dynamo.kiev.ua/news/8478.html Виталий Сивков: «У нас нет инструментов борьбы со спекулянтами»]{{ref-ru}}</ref>.
Рядок 295:
* [https://web.archive.org/web/20180707022755/http://fcdk.org/content/view/139/88 Фотографії стадіону з висоти пташиного польоту на сайті FCDK.org]
* [http://white-blue.kiev.ua/gallery/v/stadions/dynamo/ Фотогалерея на сайті ''Ультрас Динамо Київ'']
* [https://www.upl.ua/ua/news/view/2040 Київському стадіону «Динамо»
{{Визначні місця Києва}}
| |||