Особняк Зайцева (Київ): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис |
м Згруповано однакові примітки |
||
Рядок 45:
Зайцеви мешкали в особняку до 1918 року, бо не хотіли лишати свою нерухомість і мали надію, що буремні часи пройдуть. Але врешті-решт родина виїхала до Одеси, залишивши не тільки нерухомість, але й усе умеблювання, і взявши з собою лише коштовності. З 1919 року колишній особняк Зайцевих зайняло консульство Китаю, через що будинок уникнув розгрому та пограбування під час заворушень та змін влади. Зберігся опис майна, датований 25 листопада 1920 року: серед меблів є 24 м'які гарнітурні стільці, 36 м'яких крісел, 14 гардеробних шаф, 17 диванів, шафа бібліотечна з книгами, піаніно і рояль, більярд, 7 дзеркал, 10 люстр тощо.
Після визволення Києва від російсько-більшовицьких окупантів Армією [[Українська Народна Республіка|УНР]] спільно з польськими союзниками тут також проживав головнокомандувач III польської армії генерал [[Едвард Ридз-Сміглий]] із дружиною<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.pslava.info/index.php?Node=331716|title=Польські сліди Києва. Частина 5. У часи військових потрясінь / Część 5. W czasach wojskowego niepokoju|last=Парнікоза|first=Іван|website=Мислене древо|publisher=Микола Жарких|language=українська|accessdate=01.01.2022}}</ref>. Із встановленням радянської влади особняк був націоналізований, але до 1922 року там продовжувало міститися китайське консульство. В серпня 1922 року комунальний відділ Київського губвиконкому віддав будинок в оренду на п'ять років Управлінню уповноваженого Наркомату закордонних справ. Тут оселилися співробітники НКЗС, а наприкінці 1920-х і до середини 1930-х pp. тут містилося консульство Республіки Польща, очолюване головою польської місії [[Адам Рожковський|Адамом Рожковським]]<ref name=":0"
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в особняку містилося товариство «Знання» УРСР. Пізніше, разом із сусідніми особняками у кварталі, колишній особняк Зайцевих перейшов у власність [[Рада міністрів УРСР|Ради міністрів УРСР]] і був об'єднаний із садибою колишнього особняка на вулиці М. Грушевського, 22 в єдиний комплекс. Використовується як відомча їдальня.
| |||