Ахметов Рінат Леонідович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 88:
 
Рінат Ахметов&nbsp;— найбільший український платник податків на [[Податок на доходи|доходи фізичних осіб]] і є одним із провідних власників, чиї бізнеси приносять Україні найбільші податкові надходження. 2011 року він став найбільшим платником податків серед фізичних осіб, сплативши 67,8&nbsp;млн грн<ref>{{cite web 2|url=https://lb.ua/economics/2012/06/08/155358_ahmetov_stal_krupneyshim.html |title=Ахметов став найбільшим платником податків України |date=08.06.2012 |website=[[Лівий берег|LB.ua]] |websiteurl=https://lb.ua |accessdate=13.11.2021 |archiveid=20211108070956}}</ref>. Та зберіг першість у наступні роки, зокрема сплативши 379,8&nbsp;млн грн у сукупності за 2012—2014 роки<ref>{{cite web 2|url=https://forbes.net.ua/business/1407096-personalnyj-vklad-10-biznesmenov-uplativshih-bolshe-vsego-nalogov-s-lichnogo-sostoyaniya |title=Персональный вклад: 10 бизнесменов, уплативших больше всего налогов с личного состояния |author=Виталий Кравченко, Анастасия Мишина |date=08.12.2015 |website=[[Forbes Україна]] |websiteurl=https://forbes.ua/ |accessdate=13.11.2021 |archiveid=20190622064612 |language=ru |showlang=ru |deadlink=Так}}</ref><ref>{{cite web 2|url=https://ua.korrespondent.net/business/taxes/3600165-Forbes-nazvav-top-10-platnykiv-podatkiv-ukrainy |title=Forbes назвав топ-10 платників податків України |date=08.12.2015 |website=[[Корреспондент]] |websiteurl=https://ua.korrespondent.net |accessdate=13.11.2021 |archiveid=20211031102901}}</ref>. 2018 року 90,2&nbsp;млрд грн [[Податкова система України|відрахувань SCM]] склали 22,6&nbsp;% всіх надходжень до [[Державний бюджет України|державного бюджету України]]<ref>{{cite web 2|url=https://finance.liga.net/ekonomika/article/kormiltsy-natsii-kto-platil-nalogi-poslednie-pyat-let-top-30 |title=Кормильцы нации: кто платил налоги последние пять лет. Топ 30 |date=28.05.2019 |website=[[ЛІГА.net]] |websiteurl=https://finance.liga.net |accessdate=13.11.2021 |archiveid=20211108070956 |language=ru |showlang=ru}}</ref><ref>{{cite web 2|url=https://biz.censor.net/resonance/3108675/top100_platnikv_podatkv_2018_roku_gaz_tyutyun_ta_energetika |title=ТОП-100 платників податків 2018 року: газ, тютюн та енергетика |author=Сергій Головньов, Юрій Віннічук |date=29.01.2019 |website=[[Цензор.нет]] |websiteurl=https://biz.censor.net |accessdate=13.11.2021 |archiveid=20211107085152}}</ref>.
 
У 2022 році бізнесмен як фізична особа сплатив до бюджетів усіх рівнів 1,77 млрд грн податків за 2021 рік<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/ahmetov-fizlitso-uplatil-byudzhet-poryadka-1659961725.html Ахметов як фізособа сплатив до бюджету близько 1,8 млрд грн податків]</ref>. Підприємства групи SCM у першому півріччі 2022 року перерахували до державного бюджету близько 1,2 млрд євро податкових відрахувань, ставши найбільшим приватним платником податків у країні в умовах війни<ref>[https://ua.korrespondent.net/business/economics/4493520-SCM-stala-naibilshym-platnykom-podatkiv-v-umovakh-viiny-zmi SCM стала найбільшим платником податків в умовах війни - ЗМІ]</ref>.
 
У липні 2022 року було оголошено, що Ахметов вийшов з медійного бізнесу. Було заявлено про плани «[[Медіа Група Україна]]» відмовитися на користь держави від усіх ефірних та супутникових телевізійних ліцензій та від ліцензій друкованих медіа в Україні, а також припинення роботи онлайн-медіа. Це було пояснено набранням чинності [[Закон про деолігархізацію|закону про олігархів]]<ref>{{Cite web|title=Ахметов відмовився від своїх телеканалів та медіа-бізнесу|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ahmetov-otkazalsya-svoih-telekanalov-media-1657549089.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-07-11|language=ru}}</ref>.
 
=== Активи ===
Активи Ріната Ахметова крім України представлені у країнах Європи та Північної Америки<ref>{{публікація|стаття |автор=Vadym Denysenko |назва=Donetsk financial industrial groups consolidation at the turn of the XXI century |посилання=http://skhid.kubg.edu.ua/article/view/219301/219799 |архів=https://web.archive.org/web/20211108175015/http://skhid.kubg.edu.ua/article/view/219301/219799 |архів дата=08.11.2021 |мова=en |видання=[[Схід (журнал)|СХІД]] |тип=Науковий спеціалізований журнал |рік=2020 |номер=6 (170) |pages=10 |issn=1728-9343 |doi=10.21847/1728-9343.2020.6(170).219301}}</ref>. Чисельність співробітників підприємств, що належать СКМ, становить біля 200 тис. чоловікосіб<ref name=finance.ua-30-years/>.
 
До основних активів Ріната Ахметова, за інформацією станом на 20212022 рік, належать наступні компанії:
 
* [[Систем кепітал менеджмент|АТ «СКМ»]] (Україна)
Рядок 101 ⟶ 103:
* «[[Укртелеком]]» (зв'язок)
* «[[Corum Group]]» (гірничодобувний бізнес; раніше&nbsp;— «Укрвуглемаш» та «Гірничі машини»<ref>{{публікація|книга |назва=Розвиток інституціонального середовища промислового виробництва з урахуванням галузевої специфіки |посилання=https://iie.org.ua/wp-content/uploads/monografiyi/2016/2016_mono_Starychenko_Cherevatskiy_Zaloznova2016.pdf |вид=Монографія |співавтори=Л.Л. Стариченко , Д.Ю. Череватський, Ю.С. Залознова та ін. |відповідальний=за заг. ред. акад. НАН України О.І. Амоші |місце=К. |видавництво=НАН України, Інститут економіки промисловості |рік=2016 |сторінки=27 |сторінок=160 |isbn=978-966-02-8014-4}}</ref>)
* [[Медіа Група Україна]] (ЗМІ)
* [[ПУМБ|Перший Український Міжнародний Банк]]&nbsp;— з 16 липня 2011 об'єднав баланси з Донгорбанком, та з 14 березня 2015&nbsp;— з банком Ренесанс Кредит<ref>{{Cite web |url=http://pumb.ua/ua/about/press_centre/news_and_events/2013-3/pumb-stav-pravonastupnikom-prav-ta-zobov-yazan-banku-renesans-kapital/ |title=Архівована копія |accessdate=28 січня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160203152425/http://pumb.ua/ua/about/press_centre/news_and_events/2013-3/pumb-stav-pravonastupnikom-prav-ta-zobov-yazan-banku-renesans-kapital/ |archivedate=3 лютого 2016 |deadurl=yes }}</ref>
* [[Еста Холдинг|ЕСТА Холдинг]] (нерухомість)
Рядок 124 ⟶ 125:
* 2020&nbsp;р.&nbsp;— $ 7,7&nbsp;млрд.<ref>{{cite web 2|url=https://ua.korrespondent.net/ukraine/4293935-100-naibilsh-zamozhnykh-reitynh-korrespondenta |title=100 Найбільш заможних. Рейтинг Корреспондента (2020) |date=11.11.2020 |website=[[Корреспондент]] |websiteurl=https://ua.korrespondent.net |accessdate=01.10.2021 |archiveid=20210302023404}}</ref>
* 2021&nbsp;р.&nbsp;— ${{Increase}}8,5&nbsp;млрд.<ref>{{cite web 2|url=https://korrespondent.net/ukraine/4411283-top-100-samykh-bohatykh-ukrayntsev-reitynh-korrespondenta |title=ТОП-100 самых богатых украинцев. Рейтинг Корреспондента |date=28.10.2021 |website=[[Корреспондент]] |websiteurl=https://korrespondent.net |accessdate=08.11.2021 |archiveid=20211031002539 |language=ru |showlang=ru}}</ref>
 
Відповідно до щорічного рейтингу видання [[Форбс (журнал)|«Форбс»]] статки Ріната Ахметова складають:
{{col-begin}}
Рядок 144 ⟶ 146:
* 2020&nbsp;— ${{Decrease}}2,4&nbsp;млрд. (№&nbsp;875)<ref>{{cite web 2|url=https://www.unian.ua/economics/finance/10949774-shist-ukrajinciv-uviyshli-do-reytingu-milyarderiv-forbes-ahmetov-za-rik-vtrativ-600-poziciy.html |title=Шість українців увійшли до рейтингу мільярдерів Forbes: Ахметов за рік втратив 600 позицій |date=08.04.2020 |website=[[УНІАН]] |websiteurl=https://www.unian.ua |accessdate=01.10.2021 |archiveid=20210924101550}}</ref>
* 2021&nbsp;— ${{Increase}}7,6&nbsp;млрд. (№&nbsp;327)<ref>{{cite web 2|url=https://www.forbes.com/billionaires/ |title=Forbes Billionaires 2021: The Richest People in the World |website=[[Форбс (журнал)|Forbes]] |websiteurl=https://www.forbes.com |accessdate=01.10.2021 |language=en |showlang=en |trans-title=Forbes Billionaires 2021: Найбагатші люди світу}}</ref><ref>{{cite web 2|url=https://biz.nv.ua/ukr/markets/reyting-milyarderiv-forbes-2021-bezos-na-1-misci-v-sviti-ahmetov-v-ukrajini-ostanni-novini-50152409.html |title=Ахметов відіграв позиції в глобальному рейтингу Forbes, але його статок в 23 рази менший, ніж у Безоса |author=Люба Балашова |date=06.04.2021 |website=НВ Бізнес |websiteurl=https://biz.nv.ua |accessdate=01.10.2021}}</ref>
* 2022&nbsp;— ${{Decrease}}4,3&nbsp;млрд. (№&nbsp;687)<ref>[https://www.forbes.com/profile/rinat-akhmetov/?sh=3b73d24c24fa Rinat Akhmetov]</ref>
{{col-end}}
Вперше до глобального рейтингу «Forbes» Рінат Ахметов потрапив у 2005 році зі статками у $ 2,4 млрд<ref>{{cite web 2|url=https://forbes.ua/profile/rinat-akhmetov-1 |title=Рінат Ахметов |website=[[Forbes Україна|Форбс Україна]] |websiteurl=https://forbes.ua |accessdate=01.10.2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210814073040/https://forbes.ua/profile/rinat-akhmetov-1|archive-date=2021-08-14}}</ref>. Згідно з «[[Forbes Україна|Форбс Україна]]» статки Ріната Ахметова сягнули найвищої позначки у 2013 році<ref>{{cite web 2|url=https://www.forbes.ru/milliardery-photogallery/401551-ukrainskiy-forbes-vpervye-s-2016-goda-nazval-100-bogateyshih |title=Украинский Forbes впервые с 2016 года назвал 100 богатейших украинцев |date=28.05.2020 |website=[[Форбс (журнал)]] |websiteurl=https://www.forbes.ru |accessdate=01.10.2021 |archiveid=20210718135112 |language=ru |showlang=ru}}</ref>.
Рядок 186 ⟶ 189:
 
== Громадянська позиція ==
Наприкінці січня Ахметов 2014 року виступав за скасування [[Диктаторські закони 16 січня|законів про диктатуру]] (прийняття яких спершу підтримав), мав зустріч з [[Посли США в Україні|послом США]]<ref>[http://dt.ua/POLITICS/ssha-sprobuvali-natisnuti-na-yanukovicha-cherez-ahmetova-136648_.html США спробували натиснути на Януковича через Ахметова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140209021523/http://dt.ua/POLITICS/ssha-sprobuvali-natisnuti-na-yanukovicha-cherez-ahmetova-136648_.html |date=9 лютого 2014 }} // «[[Дзеркало тижня. Україна]]», 1 февраля в 10:39</ref><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/1/7012324/ «Диктаторські закони» скасували, бо США «натиснули» на Ахметова?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141213132930/http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/1/7012324/ |date=13 грудня 2014 }} // [[Українська правда]], 01 лютого 2014, 12:53</ref>. У той же час, офіційна позиція [[Партія регіонів|Партії регіонів]] (у заявах від 3 грудня по 24 січня) залишалася іншою<ref>[http://focus.ua/politics/291894/ Партия Регионов сделала официальное заявление по Евромайдану] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140208003841/http://focus.ua/politics/291894/ |date=8 лютого 2014 }} // focus.ua, 03.12.2013 | 23:11</ref><ref>[http://obozrevatel.com/politics/97861-zayavlenie-partii-regionov-myi-ne-dopustim-sverzheniya-vlasti.htm Заявление Партии регионов: мы не допустим свержения власти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140127010555/http://obozrevatel.com/politics/97861-zayavlenie-partii-regionov-myi-ne-dopustim-sverzheniya-vlasti.htm |date=27 січня 2014 }} // Обозреватель, 24 января 2014, 13:53</ref>.
 
=== Зміна позицій ===
13 січня 2015 року холдинг «Сегодня мультимедиа» (входитьвходив у «[[Медіа Група Україна]]») призначив шеф-редактором газети [[Сьогодні (газета)|«Сегодня»]] проросійського журналіста [[Бузина Олесь Олексійович|Олеся Бузини]]<ref>[http://www.segodnya.ua/ukraine/shef-redaktorom-gazety-segodnya-naznachen-oles-buzina-583854.html Шеф-редактором газеты «Сегодня» назначен Олесь Бузина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150119015426/http://www.segodnya.ua/ukraine/shef-redaktorom-gazety-segodnya-naznachen-oles-buzina-583854.html |date=19 січня 2015 }} // 13 Января 2015, 18:20</ref>, у березні Бузину було звільнено<ref>{{Cite web |url=http://zaxid.net/news/showNews.do?oles_buzina_zvilneniy_z_posadi_shefredaktora_gazeti_segodnya__zmi&objectId=1343647 |title=Олесь Бузина звільнений з посади шеф-редактора газети «Сегодня» |accessdate=15 квітня 2015 |archive-date=15 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150415153339/http://zaxid.net/news/showNews.do?oles_buzina_zvilneniy_z_posadi_shefredaktora_gazeti_segodnya__zmi&objectId=1343647 }}</ref>.
 
Станом на 18 січня 2015 року, як стверджує Олексій Братущак, від усіх структур Ахметова лише капітан [[Шахтар (Донецьк)|ФК «Шахтар»]] хорват [[Дарійо Срна]] у Бразилії висловив жалобу за [[Теракт під Волновахою 13 січня 2015|загиблими 13 січня під Волновахою]]<ref>[http://blogs.pravda.com.ua/authors/bratushchak/54bbfcd44613f/ Чому Ахметов не Волноваха?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150119005605/http://blogs.pravda.com.ua/authors/bratushchak/54bbfcd44613f/ |date=19 січня 2015 }} // 18 січня 2015, 20:35</ref>.
Рядок 200 ⟶ 203:
 
1 жовтня 2015 року український військовий й журналіст [[Тимчук Дмитро Борисович|Дмитро Тимчук]] повідомив, що у вересні Ахметов їздив на територію окуповану «[[Донецька народна республіка|ДНР]]», де відвідав школу, у якій він навчався, і пообіцяв відремонтувати власним коштом один з районів Донецька<ref>{{Cite web |url=http://vnews.agency/news/politics/16745-milliarder-ahmetov-ezdil-na-okkupirovannuyu-territoriyu-tymchuk.html |title=Миллиардер Ахметов ездил на оккупированную территорию, — Тымчук |accessdate=1 жовтня 2015 |archive-date=2 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151002070506/http://vnews.agency/news/politics/16745-milliarder-ahmetov-ezdil-na-okkupirovannuyu-territoriyu-tymchuk.html }}</ref>. Пресслужба Ахметова назвала цю заяву провокацією і запевнила, що Ахметов не був у Донецьку з моменту, як покинув місто у травні 2014 року<ref>{{Cite web |url=http://www.ostro.org/general/society/news/482328/ |title=У Рината Ахметова опровергают его тайный визит в Донецк в сентябре |accessdate=9 жовтня 2015 |archive-date=2 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151002232639/http://www.ostro.org/general/society/news/482328/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2015/09/3/7080049/ |title=У Ахметова запевняють, що він не їздив у Донецьк до Захарченка |accessdate=9 жовтня 2015 |archive-date=6 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151006120004/http://www.pravda.com.ua/news/2015/09/3/7080049/ }}</ref>. 19 листопада Тимчук заявив, що на Донбасі цілі райони залишаються під контролем Ахметова<ref>{{Cite web |url=http://glavcom.ua/news/341944.html |title=Ахметов остается царем и батюшкой-кормильцем в целых районах Донбасса — депутат |accessdate=22 листопада 2015 |archive-date=22 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151122225807/http://glavcom.ua/news/341944.html }}</ref>.
 
У березні 2017 року бізнеси SCM повідомили про втрату контролю над своїми підприємствами на території «ДНР», «ЛНР», підприємства під українською юрисдикцією, що розташовані на території самопроголошених республік, перейшли під їхнє "зовнішнє управління" і були націоналізовані<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-39139000 СКМ Ахметова вважає неприйнятними спроби "націоналізації" у "ДНР-ЛНР"]</ref><ref>[https://lb.ua/society/2017/03/01/360022_dnr_lnr_obyavili.html "ДНР" і "ЛНР" оголосили про "націоналізацію підприємств-нерезидентів"]</ref><ref>[https://lb.ua/economics/2017/03/15/361280_ahmetov_priznal_poteryu_kontrolya_nad.html Ахметов визнав втрату контролю над підприємствами в ОРДЛО (оновлено)]</ref>.
 
=== Реакція на російське вторгнення ===
22 лютого Ахметов оголосив про сплату [[Систем кепітал менеджмент|SCM]] податків наперед на мільярд грн<ref>{{Cite web |url=https://interfax.com.ua/news/general/800632.html |title=Ахметов закликає до єдності перед загрозою й оголошує про сплату СКМ податків наперед на 1 млрд грн |accessdate=29 березня 2022 |archive-date=22 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220222174001/https://interfax.com.ua/news/general/800632.html }}</ref>. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабного вторгнення]], Ахметов засудив дії російської влади<ref>{{Cite web|title=Ukraine’s Richest Man Says He’s Doing Everything He Can To Help His Country, And Sparing No Expense|url=https://www.forbes.com/sites/luisakroll/2022/03/10/ukraines-richest-man-rinat-akhmetov-says-hes-doing-everything-he-can-to-help-his-country/|website=Forbes|accessdate=2022-07-08|language=en|first=Luisa|last=Kroll}}</ref><ref>{{Cite web|title=Олігархи вже не мовчать. Але не всі. Хто з найбагатших українців досі не назвав путіна злочинцем {{!}} Економічна правда|url=https://web.archive.org/web/20220714155052/https://www.epravda.com.ua/publications/2022/03/5/683321/|website=web.archive.org|date=2022-07-14|accessdate=2022-07-14}}</ref> й зупинив металургійні підприємства «[[Азовсталь]]» і [[Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча|Маріупольський металургійний комбінат]], щоб вони не працювали під окупацією<ref>{{Cite web |url=https://www.wsj.com/articles/ukrainians-flee-mariupol-as-russian-forces-push-to-take-port-city-11647947707 |title=Ukrainians Flee Mariupol as Russian Forces Push to Take Port City |accessdate=29 березня 2022 |archive-date=29 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220329111815/https://www.wsj.com/articles/ukrainians-flee-mariupol-as-russian-forces-push-to-take-port-city-11647947707 }}</ref>. За даними Forbes, через російське вторгнення в Україну статки Ахметова скоротилися з майже $14 до $6&nbsp;млрд<ref>{{Cite web |url=https://www.forbes.com/sites/luisakroll/2022/03/10/ukraines-richest-man-rinat-akhmetov-says-hes-doing-everything-he-can-to-help-his-country/ |title=Ukraine's Richest Man Says He's Doing Everything He Can To Help His Country, And Sparing No Expense |accessdate=29 березня 2022 |archive-date=29 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220329233057/https://www.forbes.com/sites/luisakroll/2022/03/10/ukraines-richest-man-rinat-akhmetov-says-hes-doing-everything-he-can-to-help-his-country/ }}</ref>.
 
Метінвест підготувала 55006000 спальних місць, воду, продукти та ліки для переселенців<ref>{{Cite web |url=https://fakty.com.ua/ua/ukraine/ekonomika/20220324-biznes-bataljon-sotni-miljoniv-na-armiyu-i-gumanitarku/ |title=Бізнес-батальйон. Сотні мільйонів на армію і гуманітарку |accessdate=29 березня 2022 |archive-date=29 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220329093040/https://fakty.com.ua/ua/ukraine/ekonomika/20220324-biznes-bataljon-sotni-miljoniv-na-armiyu-i-gumanitarku/ }}</ref>. Львівський стадіон «Арена Львів» планувалося облаштувати для прийому біженців<ref>[https://focus.ua/uk/sport/509101-stadion-arena-lvov-stanet-centrom-dlya-pereselencev Стадіон ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220329093040/https://focus.ua/uk/sport/509101-stadion-arena-lvov-stanet-centrom-dlya-pereselencev |date=29 березня 2022 }}«[[Арена Львів]]» стане центром для переселенців</ref>.
 
З 24 лютого до травня 2022 року було заявлено, що бізнеси Ахметова переказали 2,1&nbsp;млрд грн на допомогу та підтримку ЗСУ та ТРО<ref>{{Cite web |url=https://interfax.com.ua/news/economic/828920.html |title=Ахметов передав на допомогу Україні з початку війни 2,1 млрд грн |accessdate=6 травня 2022 |archive-date=6 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220506085643/https://interfax.com.ua/news/economic/828920.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.rbc.ua/rus/news/ahmetov-peredal-pomoshch-ukraine-2-1-mlrd-1651492896.html |title=Ахметов передал на помощь Украине 2,1 млрд гривен |accessdate=6 травня 2022 |archive-date=3 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220503135127/https://www.rbc.ua/rus/news/ahmetov-peredal-pomoshch-ukraine-2-1-mlrd-1651492896.html }}</ref>. З 24 лютого до 1 липня 2022 року
ця цифра склала 2,7&nbsp;млрд грн<ref>[https://tsn.ua/groshi/ukrayinskiy-biznes-peredav-na-pidtrimku-zsu-ta-naselennya-2-7-milyarda-griven-2105371.html Український бізнес передав на підтримку ЗСУ та населення 2,7 мільярда гривень]</ref>.
 
У червні 2022 року Рінат Ахметов подав позов до Європейського суду з прав людини проти РФ щодо компенсації збитків від війни<ref>[https://www.epravda.com.ua/news/2022/06/27/688573/ Ахметов подав проти Росії позов до ЄСПЛ щодо компенсації збитків]</ref>.