|
Наприклад, в Африці чоловіки обрубують з дерев ножами гілки, а жінки укладають їх (разом із сухою травою і чагарником) товстим шаром на полі. Після спалювання перед початком [[сезон дощів|дощів]] роблять посадки, оточивши ділянку масивною огорожею. Переважають змішані посіви [[Зернові культури|зернових]] ([[просо]]), [[Зернобобові культури|бобових]] і [[коренеплоди|коренеплодів]]. Просо на другий рік змінює [[арахіс]], на третій рік переважають бобові. У гірських тропічних лісах папуаси Нової Гвінеї ліс вирубували і очищали ділянки кам'яними сокирами і дерев'яними ручними веслоподібними знаряддями. Посіви захищаються огорожами від [[Свиня дика|диких свиней]]. Посіви культурних рослин, як правило, змішані.
Така система застосовувалася східнослов'янськими племенами лісової зони.<ref name="тимочко">Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2 </ref> Зимовий місяць, протягом якого рубали ліс, називався «[[січень]]» (від слова «сечьсікти» — рубати).<ref name="Благой">Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: [https://ru.wikipedia.org/wiki/Благой,_Дмитрий_Дмитриевич Д.Д. Благой], [https://ru.wikipedia.org/wiki/Варсанофьева,_Вера_Александровна В. А. Варсанофьева], Б.А. Воронцов-Вельяминов, П.А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: С.Д. Сказкин, М.В. Нечкина, Н.П. Кузин, А.В. Ефимов, А.И. Стражев, А.Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П.А. Мичурин. — Изд. [[Академія педагогічних наук РРФСР|Академии педагогических наук РСФСР]], Москва 1961, С: 621 (с.:'''215''')</ref>. ДаліУ слідувалинаступні місяці — «сухий» і «березолберезіль», під час яких ліс сушили і спалювали.<ref name="Благой"/>. Сіяли прямо в [[зола|золу]], злегкатрохи розрихленурозпушену дерев'яною [[соха|сохою]] або оралом.<ref name="Благой"/>. Таке землегосподарство називається [[Підсічно-вогнева система землеробства|«вогневим», або «підсічним»]].<ref name="Благой"/> Найчастіше сіяли [[просо]].<ref name="ЕУПетров">В. Петров. ''Матеріяльна культура. Пережитки передісторичної матеріяльної культури. Скотарство (200). Хліборобство (200). Ремесло. Оброблення металю (201). Осадництво (201)'' // [[Енциклопедія українознавства]]. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 200-228. [http://izbornyk.org.ua/encycl/eui027.htm Доступ]</ref><ref name="Благой"/>. Але були відомі і інші [[злаки]]: [[пшениця]], [[ячмінь]] і [[Жито посівне|жито]].<ref name="Благой"/> .
[[Павло Алеппський]] описав побутування в давній Україні підсічно-вогневої системи землеробства, розвинутого [[Тваринництво України|тваринництва]], [[Городництво|городництва]] і [[Садівництво|садівництва]], [[Льонарство в Україні|льонарства]], водяних млинів, продукування пива з ячменю, горілки з жита та вина, багато інших цікавих етнографічних рис.<ref>Етнографія українців: [[Навчальний посібник|навч. посібн.]] / за ред. проф. С. А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 711 с. (стор.:84)</ref>.
== Технологія ==
|
