Вікіпедія

Облога Котельви: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: {{Картка:Військовий конфлікт |конфлікт = Облога Котельви |partof = Московсько-українська війна 1668—1669 |зображення = Kotelva 1767.jpg |розмір = 275пкс |підпис = План Котельви у 1767 році |date = 30 березня — 11 червня 16...
 
м категоризація
Рядок 9:
|результат = Перемога козаків
|сторони1 = [[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|30px]] [[Гетьманщина]]
|сторони2 = [[ЗображенняФайл:Imperial Coat of arms of Russia (17th century).svg|30px]] [[Московське царство]]
|командуючий1 = [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|30px]]&nbsp;[[Семен Остренко]] <br/> [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|30px]]&nbsp;[[Іван Бугай]]
|командуючий2 = [[ЗображенняФайл:Imperial Coat of arms of Russia (17th century).svg|30px]] [[Ромодановський Григорій Григорович|Григорій Ромодановський]]
|сили1 = 4 000 — 5 000
|сили2 = 9 000
Рядок 18:
}}
 
'''Облога Котельви''' ([[30 березня]] — [[11 червня]] [[1668]] року) — епізод [[Антимосковське повстання 1668|московсько-української війни 1668-16691668—1669 років]], невдала облога міста [[Московське царство|московським]] військом під час карального походу воєводи [[Ромодановський Григорій Григорович|Гр. Ромодановського]] проти [[Лівобережна Україна|лівобережного]] гетьмана [[Іван Брюховецький|Ів. Брюховецького]].
 
== Передісторія ==
Рядок 24:
=== Виступ Брюховецького і збір московського війська ===
 
[[9 січня]] 1668 року таємна старшинська [[Козацька рада|рада]] у [[Гадяч|Гадячі]]і ухвалила рішення про вихід [[Гетьманщина|Гетьманщини]] з-під московського підданства та постановила просити про протекцію [[Мегмед IV|султана]] [[Османська імперія|Османської імперії]]. Невдоволення козацької старшини викликало, у першу чергу, [[Андрусівське перемир'я|Андрусівське перемир’яперемир'я 1667 року]], яке встановлювало кордон між Московією та [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] по [[Дніпро|Дніпру]].
 
Наприкінці січня — на початку лютого 1668 року почались козацькі виступи у містах Лівобережжя, де перебували царські залоги. До кінця березня були знищені або роззброєні московські гарнізони у десяти містах (Гадячі, [[Полтава|Полтаві]], [[Батурин|Батурині]]і, [[Сосниця|Сосниці]], [[Глухів|Глухові]], [[Миргород|Миргороді]]і, [[Прилуки|Прилуках]], [[Стародуб|Стародубі]]і, [[Новгород-Сіверський|Новгороді-Сіверському]] та [[Лубни|Лубнах]]). Царські воєводи змогли втриматися у [[Київ|Києві]], [[Чернігів|Чернігові]], [[Ніжин|Ніжині]]і, [[Переяслав|Переяславі]]і та [[Остер (місто)|Острі]]. У цих містах (за винятком Києва) розпочалась облога московських загонів козаками.
 
Паралельно антимосковські виступи почались на [[Слобідська Україна|Слобідській Україні]]. Там [[Харківськийхарківський полк|харківський полковник]]овник [[Іван Сірко]] здобув [[Цареборисів]], [[Маяки (Краматорський район)|Маяцьке]], [[Зміїв]], [[Валки (місто)|Валки]] та [[Мерефа|Мерефу]].
 
Лівобережний гетьман Іван Брюховецький послав посольство до [[Стамбул|Стамбула]]а та [[Бахчисарай|Бахчисарая]] — просити про військову допомогу. Також активізувалися перемови з гетьманом [[Правобережна Україна|Правобережної України]] [[Петро Дорошенко|Петром Дорошенком]].
 
Новини про виступ Брюховецького дійшли до [[Москва|Москви]] лише [[16 лютого]]. [[17 лютого]] [[Олексій Михайлович]] віддав наказ про збір трьох полків на кордонах з Гетьманщиною. У [[Смоленськ|Смоленську]]у збирався полк на чолі з князем Костянтином Щербатовим — він мав наступати з півночі — через Стародуб і Новгород-Сіверський. У [[Севськ|Севську]]у формувався «Великий полк» на чолі з князем Петром Долгоруковим, що мав захопити Глухів та рухатися далі на Чернігів або Ніжин. [[Бєлгород|Бєлгородський]]ський полк князя Юрій Барятинського мав діяти на півдні Гетьманщини — взяти Полтаву, відрізавши Брюховецького від допомоги союзників — [[Кримське ханство|кримських татар]] і [[Запорозькі козаки|запорожців]].
 
=== Перша облога Котельви ===
Рядок 56:
[[Файл:Józef_Brandt_-_Zaporożcy.jpg|thumb|275px|right|{{center|Запорожці. Картина [[Юзеф Брандт|Юзефа Брандта]]}}]]
 
Сотенне місто Котельва знаходилося на лівому березі річки [[Ворскла]] — неподалік від місця впадіння у неї [[Котельва (річка)|однойменної річки]]. Річка Котельва своїм вигином оточувала [[Котелевська фортеця|Котелевську фортецю]] з трьох сторін. Фортеця, згідно з даними станом на [[1653]] рік, мала п’ятикутнуп'ятикутну форму, була зміцнена ровом, земляним валом і чотирма дерев’янимидерев'яними баштами.
 
Станом на кінець березня Котельва перетворилася на важливу прикордонну базу, де розміщувалися значні козацькі сили. Гарнізон міста складався з козаків [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]] на чолі з полковником [[Семен Остренко|Семеном Остренком]], частини [[Полтавський полк Війська Запорозького|Полтавського полку]] з наказним полковником [[Іван Бугай|Іваном Бугаєм]] і кількох сотень запорожців. Московити у своїх донесеннях оцінюють чисельність залоги від 4 до 5 тисяч вояків (3 тисячі кінних і 2 тисячі піших).
Рядок 66:
[[Файл:Polk_noviy_stroy_Russia_1647.JPG|thumb|275px|left|{{center|Спорядження московського солдата «нового строю». З трактату 1647 року}}]]
 
30 березня, під час підходу війська Ромодановського, козаки здійснили вилазку та атакували ворога «біля [[Куземин|Куземинського]]ського мосту». У бою дістало поранення кілька охтирських козаків.
 
Наступна значна вилазка оборонців Котельви відбулась [[6 квітня]]. Тоді козаки атакували московські шанці. Серед інших, був поранений син боярський Афанасій Жаріков — ''«по голове [[Бердиш|бердышом]], да саблею, да по правому плечу поколот копьем»''. [[7 квітня]] відбувся новий бій ''«на реке Ворскле у Куземинского мосту»''.
 
Тим часом в [[Опішня|Опішні]] збирав сили запорозький кошовий отаман [[Іван Білковський]]. [[15 квітня]] Ромодановський послав проти нього загін на чолі зі [[Стольник|стольникомстольник]]ом Петром Скуратовим. Московити спалили передмістя Опішні, проте не наважилися на штурм міста. У сутичках біля міста були поранені сотник Охтирського полку Онисим Фоменко і прапорщик московського рейтарського полку.
 
Оборонці Котельви продовжували здійснювати регулярні вилазки. Зокрема, бої під стінами міста відбувалися [[24 квітня|24]] і [[30 квітня]]. Сутички в останній день квітня були особливо запеклими: з московського боку було поранено 37 стрільців, у рейтара Марка Медведєва ''«пробита спина копьем да голова рублена саблею»''.
Рядок 86:
[[Файл:Vorskla_River.JPG|thumb|250px|left|{{center|Річка Ворскла поблизу села Хухри. Сучасне фото}}]]
 
[[10 червня]] московський воєвода написав царю, попередивши про можливе зняття облоги з Котельви. Ромодановський зазначив, що облога міста триває без успіху: ''«котелвяне стоят в великом упорстве и склонности никакие от них нет»''. Того ж дня воєвода дізнався про загибель гетьмана Брюховецького та об’єднанняоб'єднання лівобережних і правобережних полків під булавою Петра Дорошенка.
 
[[8 червня]] відбулась рада на Сербиному полі біля [[Диканька|Диканьки]], на якій над Брюховецьким зчинили самосуд, а Дорошенка — обрали гетьманом «обох сторін Дніпра». 10 червня Дорошенко разом з татарським воєначальником Алша-мурзою виступив у напрямку Котельви — для деблокади міста.
Рядок 102:
== Джерела ==
 
* Бабулин Иг. Война за возвращение Украины 1668-16691668—1669 гг. — Москва, 2021.
* Горобець В. «Волимо царя східного...східного…»: Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — Київ, 2007.
 
{{Російсько-українські битви}}
Рядок 117:
[[Категорія:Історія Котельви]]
[[Категорія:Історія Котелевського району]]
[[Категорія:Події 30 березня]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Облога_Котельви