Особняк Зайцева (Київ): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок)
м вилучено Категорія:1897 у Києві за допомогою HotCat
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 41:
24 травня 1897 року М. Зайцев починає будувати на ділянці свій особняк. За будівництвом наглядає автор проєкту архітектор В. Ніколаєв.
 
Родина Зайцевих переїхала до Києва з Канева у 1860-х роках, а в 1869 році Іона Зайцев стає купцем 1-ї гільдії. Родинним бізнесом сім'ї Зайцевих було виробництво цукру, в ньому, окрім Іони Зайцева, брали активну участь його сини — Маркус, Мойсей, Давид, та їх дружини. Зайцеви швидко увійшли до тогочасного київського істеблішменту: І. Зайцев заснував хірургічну лікарню на [[Кирилівська вулиця (Київ)|вулиці Кирилівській]], Маркус Зайцев був заступником голови громадського зібрання «Конкордія», яке очолював [[Бродський Лев Ізраїльович|Лев Бродський]], і яке містилося на [[ПушкінськаВулиця вулицяЄвгена Чикаленка (Київ)|ПушкінськійЄвгена Чикаленка]], 1, в особняку, що належав Мойсею Зайцеву. Сестра Маркуса і Мойсея, Софія, була одружена з ще одним цукровим магнатом М. Б. Гальперіним.
 
Зайцеви мешкали в особняку до 1918 року, бо не хотіли лишати свою нерухомість і мали надію, що буремні часи пройдуть. Але врешті-решт родина виїхала до Одеси, залишивши не тільки нерухомість, але й усе умеблювання, і взявши з собою лише коштовності. З 1919 року колишній особняк Зайцевих зайняло консульство Китаю, через що будинок уникнув розгрому та пограбування під час заворушень та змін влади. Зберігся опис майна, датований 25 листопада 1920 року: серед меблів є 24 м'які гарнітурні стільці, 36 м'яких крісел, 14 гардеробних шаф, 17 диванів, шафа бібліотечна з книгами, піаніно і рояль, більярд, 7 дзеркал, 10 люстр тощо.