Фольксґемайншафт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
== Розвиток ==
Слово {{Lang-de|Volksgemeinschaft|
|url=https://www.academia.edu/8711847
|title=Ungleiche Geschwister: die Konstruktion von nationalsozialistischer Volksgemeinschaft und schwedischem Volksheim
Рядок 27:
|location=Baden-Baden
|isbn=978-3-7890-7410-3
}}</ref> Найбільш впливовою була, мабуть, теорія [[Фердинанд Тьонніс|Фердинанда Тьонніса]], викладена в його праці
У 1914 році, на початку Першої світової війни, імператор [[Вільгельм II (німецький імператор)|Вільгельм II]] проголосив у [[Рейхстаг (Німецька імперія)|Рейхстазі]] {{Iw|Burgfrieden|3=en|4=Burgfrieden}} («мир у замку» або «перемир'я в замку», свого роду «єдність в обложеному замку» на час конфлікту), оголосивши, що відтепер усі регіональні відмінності між різними [[Німецька імперія#Адміністративний поділ|землями імперії]], між [[Вищий клас|багатими]], [[Середній клас|середнім класом]] і [[Бідність|бідними]], між [[Римо-католицька церква|римо-католиками]] і [[Протестантизм|протестантами]], між селом і містом більше не існують, і що [[німецький народ]] є одним цілим на час війни.
Після Першої світової війни ідея фольксґеймантшафту використовувалася для інтерпретації економічних катастроф і труднощів, з якими зіткнулися німці за часів [[Веймарська республіка|Веймарської республіки]], як спільного досвіду німецької нації, а також для аргументації необхідності німецької єдності задля відновлення та подолання кризи. На неї посилалися єврейські {{Iw|Соціальний анархізм|соціал-анархісти|en|Social anarchism}} [[Густав Ландауер|Ґустав Ландауер]] (вбитий за участь у [[Баварська Радянська Республіка|Баварській радянській республіці]]) та [[Еріх Мюзам]] (загинув у {{Iw|Оранієнбург (концентраційний табір)|концтаборі Оранієнбурґ|en|Oranienburg concentration camp}}), формулюючи своє бачення мирного, вільного від примусу суспільства взаємодопомоги. Однак згодом вона була взята на озброєння [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|нацистською партією]] для виправдання дій [[Голокост|проти євреїв]], спекулянтів, [[Марксизм|марксистів]] і [[Союзники в Першій світовій війні|союзників Першій світовій війни]], яких нацисти звинувачували в перешкоджанні німецькому національному відродженню, що призвело до національної дезінтеграції в 1918 році і поразки Німеччини в Першій світовій війні.{{sfn|Fritzsche|2008|с=39}}
Серед істориків триває дискусія про те, чи був успішно створений фольксґеймантшафт в період між 1933 і 1945 роками. Це особливо суперечлива тема дискусії з етичних і політичних міркувань, яка ускладнюється неоднозначною мовою, яку використовували нацисти, коли говорили про нього.
== Нацистський фольксґеймантшафт ==
Після [[Листопадова революція|Листопадової революції 1918 року]], яка ознаменувала кінець Німецької імперії та початок Веймарської республіки, серед багатьох німців виникла сильна ворожість до Веймарської республіки та соціал-демократів, які підтримали її створення. Це поєднувалося з тривогою 1930-х років і важкою [[Велика депресія|економічною кризою в Німеччині та за її межами]], коли багато німців зіткнулися з безробіттям.{{sfn|Fritzsche|2008|с=39}} Така ситуація призвела до зростання популярності нацистської партії, в тому числі серед робітників, власників малого бізнесу та інших, хто бажав мати уряд, який би вирішив економічну кризу.{{sfn|Fritzsche|2008|с=41}} Прийшовши до влади, Гітлер обіцяв відновити віру в народ і принести цілісність, звинувачуючи інших політиків у розриві німецької єдності.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.co.uk/books?id=jASbCpN1CC8C&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
|title=The Nazi Conscience
|last=Koonz
|first=Claudia
|date=2003
|publisher=[[Harvard University Press]]
|location=Cambridge
|pages=18
|language=en
|isbn=978-0-674-01172-4
}}</ref>
Прийшовши до влади в 1933 році, нацисти прагнули заручитися підтримкою різних елементів суспільства. Їхня концепція фольксґеймантшафту була расово уніфікованою та ієрархічно організованою.<ref>{{Britannica|632308}}</ref> Це передбачало містичну єдність, форму расової душі, що об'єднує всіх німців,<ref name="The Volk">[http://www.shoaheducation.com/volk.html The Volk]{{dead link|date=December 2017|bot=InternetArchiveBot|fix-attempted=yes}}</ref> в тому числі тих, хто живе за кордоном.<ref>Norbert Götz. [https://www.academia.edu/8717256 «German-Speaking People and German Heritage: Nazi Germany and the Problem of Volksgemeinschaft»]. ''The Heimat Abroad: The Boundaries of Germanness''. Krista O'Donnell, Renate Bridenthal, and Nancy Reagin (eds). Ann Arbor: The University of Michigan Press, 2005. 58–81.</ref> Тим не менш, ця душа вважалася пов'язаною з землею в доктрині «[[Кров і ґрунт|крові і ґрунту]]».<ref name="The Volk" /> Насправді, однією з причин «крові і землі» була віра в те, що [[землевласник]] і [[селянин]] живуть в органічній гармонії.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.co.uk/books?id=nWHmjHjUDawC&hl=uk&source=gbs_book_other_versions
|title=The Myth of the Master Race: Alfred Rosenberg and Nazi Ideology
|last=Cecil
|first=Robert
|date=1972
|publisher=Batsford
|pages=166
|language=en
|isbn=978-0-7134-1121-8
}}</ref> Німці «арійської крові», які мали сексуальні стосунки з ненімцями, були виключені з народної спільноти.<ref>Diemut Majer, Peter Thomas Hill, Edward Vance Humphrey. ''«Non-Germans» Under the Third Reich: The Nazi Judicial and Administrative System in Germany and Occupied Eastern Europe, with Special Regard to Occupied Poland, 1939—1945''. Texas Tech University Press, 2003. p. 369</ref>
Нацисти зміцнили підтримку серед націоналістів і консерваторів, представивши себе як союзників президента [[Пауль фон Гінденбург|Пауля фон Гінденбурга]], якого в Німеччині вважали героєм Першої світової війни.{{sfn|Fritzsche|2008|с=44—45}} 21 березня 1933 року відбулися урочистості з нагоди відкриття [[Рейхстаг]]у після [[Підпал Рейхстагу|пожежі]], і нацисти назвали цю подію Потсдамським днем. Потсдамський день використовувався для вшанування військових традицій, [[Пруссія|прусської]] [[Гогенцоллерни|династії Гогенцоллернів]], жертв Першої світової війни та «героя [[Битва під Танненбергом (1914)|Танненберґу]]», президента Гінденбурґа. Зображення Гітлера та Гінденбурга, які потискають руки, було відтворено на тисячах листівок, представляючи «об'єднання нової та старої Німеччини» — спосіб для нацистів зобразити себе як таких, що пов'язані з аристократичними традиціями минулого.{{sfn|Fritzsche|2008|с=44}}
Організувавши Потсдамський день, щоб заручитися підтримкою консерваторів, нацисти намагалися заручитися підтримкою робітників, оголосивши [[Першотравень]], день, що відзначається [[Робітничий рух|робітничим рухом]], оплачуваним святом під назвою «День національної праці», і влаштували 1 травня 1933 року урочистості на честь німецьких робітників. Режим вважав, що єдиний спосіб уникнути повторення катастрофи 1918 року — це заручитися підтримкою робітників для німецького уряду.{{sfn|Fritzsche|2008|с=45}} Режим також наполягав через пропаганду на тому, щоб усі німці брали участь у першотравневих святкуваннях, а не лише робітники, сподіваючись, що це допоможе подолати класову ворожнечу між робітниками та [[Бюргерство|бюргерами]]. Пісні на честь праці та робітників лунали по державному радіо протягом усього 1 травня 1933 року, а також під час авіашоу в Берліні та феєрверків.{{sfn|Fritzsche|2008|с=46}} Нацисти додали до святкувань яскраво виражену націоналістичну тематику, а Гітлер говорив про робітників як про патріотів, які створили індустріальну міць Німеччини і з честю служили на війні, стверджуючи при цьому, що вони зазнали утисків за часів [[Економічний лібералізм|економічного лібералізму]].{{sfn|Fritzsche|2008|с=47}} Гітлер вихваляв чесноти праці, а у [[Фелькішер Беобахтер]] цитували його слова: «Я визнаю лише одне благородство — це праця».<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.co.uk/books?redir_esc=y&hl=uk&id=MdJVAAAAYAAJ&focus=searchwithinvolume&q=I+only+acknowledge+one+nobility%E2%80%94that+of+labour.
|title=The 12-year Reich: A Social History of Nazi Germany, 1933-1945
|last=Grunberger
|first=Richard
|date=1979
|publisher=Holt, Rinehart and Winston
|pages=47
|language=en
|isbn=978-0-03-048226-7
}}</ref> Захід виявився переконливим, оскільки наступного дня газета «Берлінер Морґенпост», яка в минулому асоціювалася з лівими політичними силами, вихваляла першотравневі святкування режиму.{{sfn|Fritzsche|2008|с=47}} Водночас нацисти прагнули знищити незалежні організації робітничого класу, вбачаючи в них несумісність із міжкласовою єдністю фольксґеймантшафту. 2 травня 1933 року, наступного дня після святкувань, профспілковий рух було заборонено, а «штурмовики закрили і перебрали на себе діяльність соціалістичних Вільних профспілок і включили їх у так званий Німецький робітничий фронт».{{sfn|Fritzsche|2008|с=46}}
== Див. також ==
| |||