Андроновська культура: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 107:
=== Тваринництво, конярство та сільське господарство ===
Носії Андронівської культури мали велику рогату худобу, коней, овець, кіз і верблюдів
<ref name="camhist"/> .
Домашня свиня помітно відсутня, що характерно для мобільної економіки.
Відсоток великої рогатої худоби серед андронівських решток значно вищий, ніж серед їхніх західних зрубних сусідів
<ref name="EOIC"/>.
Кінь був представлений на андронівських пам'ятках і використовувався як для верхової їзди, так і як тяглова сила
<ref name="EOIC"/>.
За даними {{нп|Journal of Archaeological Science}}, у липні 2020 року вчені {{нп|Південноуральський державний університет|Південноуральського державного університету||South Ural State University}} дослідили рештки двох коней доби пізньої бронзи за допомогою радіовуглецевого датування з кургану 5 могильника Новоілінівський 2 у місті [[Лисаковськ]] [[Костанайська область|Костанайської області]].
Дослідник Ігор Чечушков вказав, що андроновці вміли їздити верхи на кілька століть раніше, ніж багато дослідників припускали раніше.
Серед досліджених коней жеребцю було майже 20 років, а кобилі — 18 років.
На думку вчених, тварин ховали разом з людиною, яку вони супроводжували протягом усього життя, і використовували не лише в їжу, а й для запрягання в транспортні засоби та верхової їзди.
Сільське господарство не відігравало важливої ролі в економіці Андронівської культури
<ref>Ventresca Miller, A., Usmanova, E., Logvin, V., Kalieva, S., Shevnina, I., Logvin, A., Kolbina, A., Suslov, A., Privat, K., Haas, K. and Rosenmeier, M., 2014. Subsistence and social change in central Eurasia: stable isotope analysis of populations spanning the Bronze Age transition. Journal of Archaeological Science, 42, pp.525-538.</ref>.
== Див. також ==
| |||