Зимна Вода: відмінності між версіями

[[1 вересня]], майже через тиждень після підписання пакту, була розпочата [[Німеччина | Німеччиною]] та [[Словаччина | Словаччиною]] військова операція проти Польщі. У відповідь Велика Британія і Франція, згідно з попередніми домовленостями з польським урядом, [[3 вересня]] 1939 року оголосили війну Німеччині, що ознаменувало початок Другої світової війни. Військові дії (війна) між Польщею та Німеччиною була швидкоплинними й тривали 22 дні.

О п'ятій годині ранку 17 вересня (через 17 днів після наступу Вермахту на територію Польщі та після переходу німецьких військ річки Сян) передові і диверсійно-штурмові загони Червоної Армії перетнули радянсько-польський кордон та розгромили польську прикордонну охорону. Перші години операції підтвердили дані радянської розвідки про відсутність значних угруповань польських військ, що дозволило прискорити наступальні дії. Одержавши повідомлення про перехід [[Червона Армія | Червоною Армією]] польського кордону, німецьке командування віддало наказ військам зупинитися на лінії [[Сколе]] — [[Львів]] — [[Володимир-Волинський]] — [[Брест]] — [[Білосток]], тобто відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа, кордон було встановлено по річці [[Сян]].

19 вересня радянські війська підійшли до Львова. Тут Червона Армія зустрілась з частинами [[Вермахт | Вермахту]], які вже упродовж майже тижня блокували в місті 15-ти тисячний польський гарнізон на чолі з генералом [[Владислав Лангнер | Владиславом Лангнером]]. Внаслідок переговорів між радянським і німецьким командуванням німці відійшли з цього району. Червона Армія здійснила декілька невдалих спроб здобути Львів. 22 вересня 1939 року після переговорів з радянським командуванням львівський гарнізон погодився капітулювати на почесних умовах, які, втім, не було виконано. При виході з міста обеззброєні колони поляків були оточені частинами Червоної армії і НКВС та відправлені до концтаборів. Таким чином було окуповано територію східної Польщі (Західної України), узгоджену в пакті Молотова-Ріббентропа.

Разом з німецькою армією, виїжджали і німецькі колоністи Зимної Води. У грудні 1939 року була заснована комісія з переселення, повернення на батьківщину, з поновленням своїх громадянських прав, осіб, які під час війни опинилися за межами своєї країни та перебували тривалий час поза батьківщиною. Комісія складалася з трьох осіб - одного райхсдойчера з Берліна, мешканця міста Львова Рудольфа Войзе та одного місцевого мешканця. Бажаючих переселитися була дуже велика кількість, які добре розуміли, що значить жити під владою більшовиків. Новоприбулих переселенців поселяли у історичній області [[Силезія]] (нині вона поділена між Польщею, Чехією та Німеччиною, згідно з рішеннями [[Ялтинська конференція | Ялтинської]] та [[Потстдамська конференція | Потстдамської]] конференцій). 16 січня 1940 року жінки з дітьми були відправлені у товарних вагонах зі станції [[Зимна Вода]] до Перемишля, а наступного дня, 17 січня, чоловіки возами поїхали у слід за ними. Таким чином була розпущена та припинила своє існування євангелістська організація Зимної Води.

У липні [[1944]] р. році село було звільнене від німецької окупації. Під час відступу німецьких окупантів у 1944 році приміщення станції було зруйновано. Зруйнованим залишився також перехідний залізничний міст через залізничну колію, залишки якого у [[1948]] році перевезли на [[Левандівка|Левандівку]] у Львові.