|
| розмір_зображення = 200px
| підпис_під_зображенням =
| посада = Президент [[Перша Словацька республіка|Першої Словацької республікиРеспубліки]]
| початок_терміну = 26 жовтня 1939 року
| кінець_терміну = квітень 1945 року
| релігія = [[Католик]]
}}
[[Файл:50 Slovak Koruna 1944 front Josef Tiso.png|міні|200пкс|Срібна монета номіналом 50 [[словацька крона|крон]] періоду Першої Словацької республікиРеспубліки з зображенням Йозефа Тисо]]
'''Йо́зеф Ти́со''' ({{lang-sk|Jozef Tiso}}, * [[13 жовтня]] [[1887]] , Надь-Бісче, [[Угорське королівство|Угорське Королівство]], [[Австро-Угорщина]], тепер [[Битча]], [[Словаччина]] — † [[18 квітня]] [[1947]], [[Братислава]]) — словацький римо-католицький священик, [[Теологія|теолог]] таі [[політик]], Президентпрезидент [[Перша Словацька республіка|Першої Словацької республікиРеспубліки]] (1939-1945).
== Ранні роки ==
Народився 13 жовтня 1887 року у містечку Нагібісче (сучасне [[Битча]]), що належало до земель [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. Освіту здобував у гімназії в [[Жиліна|Жиліні]], а згодом у [[Нітра|нітрськійНітранській]] семінарії, де його помітив епіскоп Нітри та направивскерував до [[Віденський університет|Віденського університету]]. По завершенні університету у 1910 році Тисо служив помічником священика у трьох [[Парафія|парафіях]] у словацьких містах Австро-Угорщини. З початком [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]] став [[Капелан|військовим капеланом]] в австро-угорській армії.
[[1910]] - по завершенні університету служив помічником священика у трьох словацьких [[Парафія|парафіях]].
1915 року був призначений [[ректор]]ом духовної семінарії у Нітрі, викладав [[теологія|теологію]], а також почав писати статті на політичні теми. Протягом 1921—1924 років був секретарем епіскопа Нітри. 1924 року очолив церковну парафію у містечку [[Бановце-над-Бебравою]] на заході Словаччини. Сумлінно виконував обов'язки католицького декана аж до 1945 року, навіть перебуваючи на чолі Словацької держави.
[[1914]] - з початком [[Перша Світова війна|Першої світової війни]] став [[Капелан|військовим капеланом]] в австро-угорській армії.
[[1915]] - призначений [[ректор]]ом духовної семінарії у Нітрі, викладав [[теологія|теологію]], почав писати статті на політичні теми.
[[1921]]—[[1924]] - секретар епіскопа Нітри.
1924 - очолив церковну парафію у містечку [[Бановце-над-Бебравою]] (захід Словаччини), згодом став [[Деканат (католицька церква)|деканом]]. Сумлінно виконував обов'язки декана аж до [[1945]], навіть перебуваючи на чолі Словацької держави.
== Політична кар'єра ==
З утворенням [[Чехословаччина|Чехословаччини]] приєднався до [[Глинкова словацька народна партія|Словацької народної партії]], яка мала націоналістичне спрямування та виступала за автономію Словаччини.
[[1925]] року- Тисо увійшовобраний до складу парламенту Чехословаччини,.
[[1927]]—[[1929]] а- протягом 1927—1929 років був міністромміністр охорони здоров'я та спорту країниЧехословаччини.
[[1938]] - після смерті лідера Словацької народної партії [[Андрій Глинка|Андрія Глинки]] фактично став її новим лідером.
Того ж року [[Третій Рейх]] окупував [[Судетська область|Судетську область]] Чехословаччини, а Словаччина проголосила автономію у складі країни.
[[7 жовтня]] 1938 - став [[прем'єр-міністр]]ом автономії.
Після смерті лідера Словацької народної партії [[Андрій Глинка|Андрія Глинки]] у 1938 році Тисо фактично став її новим лідером. Того ж року [[Третій Рейх|Німеччина]] окупувала [[Судетська область|Судетську область]] Чехословаччини, а Словаччина проголосила автономію у складі країни. 7 жовтня 1938 року Йозеф Тисо став [[прем'єр-міністр]]ом автономії.
== Перша Словацька республікаРеспубліка ==
{{main|Перша Словацька республіка}}
[[13 березня]] [[1939]] - канцлер [[Третій Рейх|Третього Рейху]] [[Адольф Гітлер]] запросив Йозефа Тисо до себе до [[Берлін]]у, де переконував його негайно проголосити незалежну Словацьку Республіку. Ця розмова проводолисяпроходила у рамках підготовки плану захоплення Німеччиною території Чехії з наступним утворенням [[Протекторат Богемії і Моравії|Протекторату Богемії і Моравії]]. При цьому утворення незалежної словацької держави розглядалося як чи не єдина альтернатива розділу словацьких земель між [[Друга Річ Посполита|Польщею]] та [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Угорщиною]]. Тисо відмовився ухвалити таке рішення самостійно тай отримав згоду Гітлера на розгляд питання проголошення незалежності на засіданні словацького парламенту. Таке засідання було проведене [[14 березня]]. Після доповіді Тисо щодо зустрічі з Гітлером та наступної дискусії парламент одностайно проголосував за проголошення незалежності Словаччини. Йозеф Тисо був призначений першим прем'єр-міністром новоствореної республіки, а 26 жовтня того ж року став президентом країни.
У своїй зовнішній політиці Перша Словацька республіка повністюРеспубліка орієнтувалася на інтереси гітлерівськоїгітлерівську НімеччиниНімеччину. Зокрема, Словаччина стала одним зіз перших учасників [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]], [[Словацьке вторгнення у Польщу (1939)|виступивши]] на стороні Третього Рейху]] при [[Польська кампанія (1939)|його нападі на Польщу]] у вересні 1939 року. Згодом словацькі війська брали участь у [[Велика Вітчизнянарадянсько-німецька війна|війні проти Радянського Союзу]].
У внутрішній політиці керівництво Словаччини також орієнтувалося наНімеччину. політику Німеччини, цеЦе, зокрема, стосувалосявиявилося у створеннястворенні [[де-факто]] монопартійної авторитарної політичної системи, а також у [[Депортація|депортації]] [[євреї]]в, закон про яку був підписаний Тисо у травні [[1942 року]]. При цьому Тисо був прихільником більш поміркованоїпоміркованішої політики, - на противагу радикальному крилу Словацької народної партії, яке очолювавочолюваного прем'єр-міністрміністром країни [[Войтех Тука|Войтехом Тукою]].
У серпні [[1944]] рокучерез уактивізацію зв'язку з активізацією ув Словаччині діяльностіпрорадянських [[Партизан|партизанських загонівпартизанів]] Тисо звернувся до Гітлера по військову допомогу, тобто фактично ініціював окупацію країни німецькими військами, введення яких спровокувало початок [[Словацьке національне повстання|Словацького національного повстання]].
== Страта ==
З наближенням до [[Братислава|Братислави]] військ [[Червона армія|Червоної армії]] у квітні(квітень 1945) Тисо залишив країну та втік до [[Баварія|Баварії]], де [[6 червня]] [[1945 року]] був заарештований представниками американських військамериканцями та виданий Чехословаччині.
Засуджений до страти за звинуваченням у [[Державна зрада|державній зраді]]. [[Повішення|Повішений]] 18 квітня 1947 року.
== Посилання ==
{{commonscat|Jozef Tiso}}
* [http://referaty-seminarky.sk/jozef-tiso-zivotopis-1/ Детальна біографія] {{ref-sk}}
* [http://incentraleurope.radio.cz/ice/issue/66245 Йозеф Тисо та словацька державність] у// проекті ''Insight Central Europe''] {{ref-en}}
{{DEFAULTSORT:Тисо Йозеф}}
| 