'''Артеріальний тиск''' — сила [[тиск]]у [[кров]]і на стінку [[артерія|артерій]] під час [[Систола (медицина)|систоли]] та [[Діастола (медицина)|діастоли]] [[серце|серцевого м'язу]]. Завжди вимірюється два значення: систолічний (верхній) і діастолічний (нижній).
У медицині вимірювання [[АТ]](''[[абревіатура]]'') використовують як один із початкових параметрів [[діагностика|діагностики]] стану [[пацієнт]]а.
Визначають за допомогою сфігмоманометра ([[Сфігмоманометр|тонометр]]), говорять про верхній та нижній АТ відповідно.
Одиниці вимірювання АТ — мм рт.ст ([[Міліметр ртутного стовпчика|міліметри ртутного стовпчика]]), наприклад — 120/80 мм рт.ст..
Відповідно до стандартів [[ВООЗ]] нормальними показниками АТ вважають: 139/89 мм рт.ст. — нормальний високий, 120/80 мм рт.ст — оптимальний.
Проте, натрапляємо в літературі старих стандартів, норма для верхнього АТ(систолічного) вважалась 110–140 мм рт.ст., для нижнього(діастолічного)— 69-89 мм рт.ст..
Указані величини є узагальненими, оскільки АТ може змінюватись залежно від [[стать|статі]], [[вік]]у, фізичної активності, періоду доби, [[Захворювання|захворювань]], фізіологічних особливостей організму тощо.
