Ода Штаденська: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
оформлення, доповнення |
||
Рядок 31:
== Біографія ==
Головне джерело про Оду є «[[Штаденські аннали]]», написані північносаксонськім хроністом [[Альберт Штаденський|Альбертом Штаденським]] у середині XIII столітті<ref>{{стаття|заголовок=Annales Stadenses auctore Alberto / Ed. I. M. Lappenberg|мова=la|видання=[[Monumenta Germaniae Historica]]. Scriptores.|місце=Hannover|рік=1859|том=16|pages=319—320}}</ref>. В анналах у статті під 1112 роком зазначено, що матір'ю Оди була Іда з [[Ельсдорф (Нижня Саксонія)|Ельсдорфу]] ({{lang-de|Ida von Elsdorf}}), яка була дочкою «брата [[Генріх III (імператор Священної Римської імперії)|імператора Генріха III]], а також дочкою сестри [[Папа Римський|Папи Римського]] [[Лев IX (папа)|Лева IX]], інше ім'я якого Брунон» (Бруно Еґізґайм-Даґсбурґський)<ref>{{Книга|автор=Назаренко А. В.|заголовок=Древняя Русь на международных путях|видання=Языки Русской Культуры|місце=Москва|рік=2001|сторінки=506}} {{ref-ru}}</ref>. Першого чоловіка Іди і батька Оди звали Ліпольд, він був «сином пані Глісмод». Також в анналах зазначено, що Іда була одружена ще кілька разів. Одним із синів Іди був також Бурхард, настоятель соборного храму в м. [[Трір]]і.
Історики дійшли висновку, що батьком Іди був [[Людольф (граф Брауншвейга)|Людольф]] (†1038 р.) [[Граф (титул)|граф]] [[Брауншвейг]]у, єдиноутробний брат імператора [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] Генріха III<ref>{{стаття|автор=Krause K. C. H.|заголовок=Ida von Elsthorpe und ihre Sippe|видання=FDG. Bd. 15|рік=1875}}</ref>, а матір'ю - Гертруда, можливо сестра Папи Лева IX<ref>{{книга|автор=Hlawitschka E.|заголовок=Untersuchungen zu den Thronwechseln der ersten Hälfte des 11. Jahrhunderts und zur Adelsgeschichte Süddeutschlands. Zugleich klärende Forschungen um "Kuno von Öhningen"|pages=144}}</ref>. Що стосується першого чоловіка Іди і, відповідно, батька Оди, то в російській історіографії довгий час превалювала версія висунута [[Карамзін Микола Михайлович|М. М. Карамзіним]]<ref name="Karamzin">{{книга|автор=Карамзин Н. М.|заголовок=История государства Российского|сторінки=210 (прим. 48)}}</ref> на підставі праці Г. С. Тройєра<ref>{{книга|автор=Treuer G. S.|заголовок=Die Abstammung des Russischen und Braunschweig-Luneburgischen Hauses von einer deutschen Stammutter|місце=Wolfenbiittel|рік=1733}}</ref><ref name="Treuer2">{{книга|автор=Treuer G. S.|заголовок=De perpetua amicitia Germanicum inter et Russicum imperium. Helmstadii|місце=Helmerstadii|рік=1733 |pages=23—24}} </ref>. У ній батьком Оди був [[Леопольд (граф Штаде)|Леопольд]] (пом. до 1055 р.) граф Штаде. Дана версія була підтримана багатьма істориками. Завдяки цій версії за Одою в [[Історіографія|історіографії]] закріпилося прізвисько ''Штаденська''. За іншою [[Гіпотеза|гіпотезою]], висунутою К. Лехнером<ref>{{стаття|автор=Lechner K.|заголовок=Beiträge zur Genealogie der älteren österreichischen Markgrafen|видання=Mitteilungen der Österreichischen Geschichte Nr 71|рік=1963|pages=277}} </ref>, Ліпольд, батько Оди, ототожнюється з маркграфом [[Угорська марка|Угорської марки]] [[Луітпольд фон Бабенберг (маркграф Угорської марки)|Луітпольда]] (Лютпольдом) († 1043 р.) з дому [[Бабенберги|Бабенбергів]], сином маркграфа [[Східна марка|Східної марки]] ([[Австрія|Австрії]]) [[Адальберт (маркграф Австрії)|Адальберта]]. Ця версія була підтримана німецькими істориками. В історіографію її ввів [[Назаренко Олександр Васильович|О. В. Назаренко]]<ref>{{Книга|автор=Назаренко А. В.|заголовок=Древняя Русь на международных путях|видання=Языки Русской Культуры|місце=Москва|рік=2001|сторінки=508-510}} {{ref-ru}}</ref>.
Згідно «Штаденських анналів» Ода спочатку була черницею в [[Рінтельн]]і, звідки вона була викуплена матір'ю в обмін на маєток Штедедорф біля Хеслінґу. Після цього Оду видали заміж за «[[Король Русі|короля Русі]]». Від цього [[шлюб]]у народився [[син]], названий в анналах «Вартеслав». Після смерті чоловіка Ода повернулася до [[Саксонія|Саксонії]], до того ж вона відвезла з собою значну частину грошей чоловіка. Там вона вийшла заміж удруге. Від цього шлюбу народилася дочка Аліарина, у якої пізніше був син на ім'я Бурхард, [[Граф (титул)|граф]] з Локума.
| |||