Битва за Хюе: відмінності між версіями

Американське керівництво в березні 1965 року відправило у [[Республіка В'єтнам|Південний В'єтнам]] два експедиційних батальйони морської піхоти, а у квітні [[Ліндон Джонсон]] дозволив американським військам прийматибрати участь в наземних бойових діях. Протягом 1965-67 років американці, разом з південнов'єтнамськими військами провели декілька масштабних та велику кількість локальних наступальних операцій. Хоча союзникам вдалося завдати великих втрат противнику і значно збільшити підконтрольну їм територію, але вони не змогли досягнути головної мети&nbsp;— розгромити [[В'єтконг]] та переломити хід війни. Через [[Стежка Хо Ші Міна|стежку Хо Ші Міна]] в'єтконгівці продовжували отримувати у великій кількості зброю, боєприпаси та спорядження. Крім того у Республіку В'єтнам постійно проникали підрозділи північнов'єтнамської армії.<ref name="The Battle for Hue, 1968">[http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm «The Battle for Hue, 1968.»] ''Global Security''.</ref>