Сибірські татари: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Тутовий (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 13:
Починаючи з VI ст. н. е. у Південному Сибірі і Центральній Азії створилися давньотюркські держави-поселення: Уйгурський, Тюркський, Кимакський та Киргиський каганати. У їх підпорядкування попав і Західний Сибір, тому еміграція тюркських племен продовжувалася. Інтенсивне заселення Барабинського степу кимаками та кипчаками почалося після занепаду в ХІ ст. Кимакського каганата.
Таким чином, етногенез сибірських татар до створення своєї держави був важким, адже навіть після створення держави продовжувалася еміграція тюрків, а пізніше – [[татари Поволжя|татар Поволжя]] і [[татари Приуралля|Приуралля]]. Науковці стверджують, що сибірські татари кінця ХІХ – початку XX ст. разом із астраханськими, касимовськими та іншими групами поволзько-приуральських татар об’єднувалися в одну єдиний етнос.
На основі досліджених історичних наукових праць, історик Г. Л.
(Слід зазначити, що корінні сибірські татари, до приєднання їх до Росії, як народ мали свою національну мову, культуру, обряди, звичаї, та з роками це все почало втрачатися, так і зникли деякі обряди та звичаї народу,а також їх діалект.)
У кінці XX ст. корінні сибірські татари починають більше цікавитися своїм походженням, тим самим почала зростати їхня [[національна свідомість]], зацікавленість в історії розвитку своєї мови, культури, до діячів науки, які залишили слід в історії свого народу. Це стрімке пробудження призвело до національного руху.
|