Храм сонця в Конарку: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) |
Lorry (обговорення | внесок) |
||
Рядок 70:
Існує низка гіпотез щодо руйнації храмового комплекса. Серед них одної причини просто не може бути, бо були і [[землетрус]]и (Індія — сейсмічно небезпечний край), і буревії, і вандалізм мешканців, і вандалізм колонізаторів. Найважливіші фактори відкрили старовинні рукописи.
== Аврали на будівництві ==
Аналіз віднайдених [[рукопис]]ів відкрив чимало... сучасно і старовинного. Замовник і головний спонсор храма цар Нарамсінха І, як виявилося, був рабом магічних цифр. Він наказав [[архітектор]]ам створити новий храм за десять (10) років, десять (10) місяців, десять (10) днів, а все будівництво закінчити до дня народження бога сонця Сурьї, котре припадало на той період на недільний день. Адже це обіцяло зміцнення його влади, як у сучасного політика, що робить усе, аби утримати подовше отриману владу.
Будівництво розпочали з урахуванням вже сталих засад і за наказом магічних термінів. Почався видобуток каменю, брили котрого складали насухо. Роботи припиняли лише на період дощового сезону, але не припиняли думати. (У дощовий період працівників відпускали по селам, щоби ті відновили сили, виспались, встигли попестити жінок і побачити власних дітей). Непогано рахувати уміли і тоді. Розрахунки показали, що при таких темпах робіт упоратись у наданий термін — неможливо. І на будівельному майдані почалися аврали. Все робилося поспіхом. Почали працювати у будь яку погоду, а відпускати працівників заборонили.
Здається, занепоєним був лише головний [[архітектор]]. За припущеннями він перший побачив небезпечні тріщини на велетенській споруді. Острахи, що велетенська споруда упаде, примусили архітектра змінити технологію. Так, він наказав (і реалізував) класти завершальні кам'яні брили не насухо, а вже на вапняковому розчині. Так були покладені округлий плаский камінь (амла) та кам'яна ваза (каліша), що вінчала купол вежі...
У день народження бога Сурьї, що прийшовся на сьомий недільний день місяця магх, відбулося освячення нового храма. Відбулось свято, на своєму троні радів як цар, так і простий люд долу. На честь закінчення будівництва облаштували два невеликі стовпа (юпа), вони зберіглися донині.
Але в рукописі «Падмакшетрі деула кармангі» знайшли такий запис : «Вже дванадцять років, як священство не править служби. Бог сонця покинув цей храм». Руйнації розпочались з падіння великого кам'яного лева на східній стіні храма. Невдовзі упала майже уся велетенська стіна зі сходу... Заходи головного фахівця-архітектора 13 ст. таки спрацювали. Храм обвалився лише на початку 17 ст., коли давно померли і політик-цар, і розумник-архітектор.
== Привабливі еротичні рельєфи ==
== Панорама збережених решток храмового комплекса ==
| |||