Дигери (рух в Англії): відмінності між версіями

Він вважав, що після усунення [[Монархія|монархії]] і влади лордів має йти знищення в несправедливості в розподілі земель, але оскільки цього не було зроблено, треба починати працювати разом на порожніх земельних ділянках, яких в Англії величезна кількість. Але забирати землі і власність силою не можна, вважає Вінстенлі. Він пише, що руйнування старого світу (адже він вважав, що коли всі люди стануть працювати разом, це буде зовсім інший світ, в якому не буде місця гордості і злобі, «ніхто і не побажає мати більше, ніж інші, або бути паном над іншими, або вимагати чогось собі особисто») не повинно здійснюватися «шляхом воєн, указів або руками людей», але «Господь один буде цілителем, і відновником, і подавцем Нового закону справедливості». Вінстенлі пропонує жити кожній людині за власним розумінням, а не слідувати чиїмось вказівками (у тому числі [[церква|церкви]]); повністю відмовитися від приватної власності; відмовитися від панування одних над іншими, знищити в'язниці, припинити бичування і страти.

 

 

Цей мирний виступ викликав страх у місцевих [[лендлорд]]ів і [[фригольдер]]ів, які звернулися зі скаргою в уряд. Тоді перелякана [[Державна рада Англії|Державна рада]] віддала розпорядження генералу [[Томас Ферфакс|Ферфаксу]] розігнати «незаконне збіговисько» «злих та бунтівних людей», дії яких можуть «порушити мир і спокій республіки». Коли ж до пагорба св. Георгія підійшли два кавалерійських ескадрони, '''дигери''' спокійно пішли на вимогу офіцера, який повідомив Ферфаксу про мирні наміри дигерів. На наступний день Еверарді і Вінстенлі зустрілися з Ферфакса (і шокували його вже тим, що не зняли капелюхи) і оголосили йому основні принципи руху.