Обговорення:Голубина фотозйомка: відмінності між версіями

http://www.pravopys.net/sections/24/

<blockquote>3. Дієслова іншомовного походження, що мають у мові-джерелі суфікс -ір-, в українській мові втрачають цей суфікс у всіх формах: загітува́ти — загіто́ваний, зареєструва́ти — зареєстро́ваний, інформува́ти — інформо́ваний, сконструюва́ти — сконструйо́ваний. Але в окремих словах для усунення небажаної омонімії суфікс -ір- (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ир-) зберігається: букси́рувати (бо є буксува́ти), пари́рувати (бо є парува́ти), полірува́ти (бо є полюва́ти), репети́рувати (бо є репетува́ти) тощо.</blockquote>

<blockquote>Відомо, що дієслова іншомовного походження, входячи в українську мову, втрачають наросток -ир: дезавуювати, легалізувати, редагувати, транспортувати, фотографувати тощо. Деякі з цих дієслів під упливом російської мови спочатку вживалися в нас з -ир (-ір, -їр): бравірувати, мусирувати, шокірувати, але згодом їх витіснили закономірніші українські варіанти — бравувати, мусувати, шокувати. У сучасній українській літературній мові з -ир зберігаються дієслова компостирувати та репетирувати. Мовознавці пояснюють це прагненням уникнути надмірної омонімії: є вже компостувати — перетворювати на добриво (компост) та репетувати — голосно кричати, верещати. Але носії української мови не сприймають дієслів з -ир. Замість репетирувати кажуть проводити репетицію, замість компостирувати — «пробивати умовні написи на квитках та інших документах» використовують таки компостувати (в даному разі нема чого боятися звукового збігу з сільськогосподарським терміном, бо віддаленість двох понять і контекст допомагають уникнути непорозуміння). </blockquote>

 

== Зйомка чи знімання ==