Турбів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м правопис, replaced: В с → У с (3), typos fixed: До сьогоднішнього дня → Досі (2) за допомогою AWB |
||
Рядок 61:
У селищі розташована однойменна [[Турбів (станція)|залізнична станція]]. Населення Турбова становить 7013 осіб (6500 у [[1970]] році).
== Історія ==
Рядок 179:
Млин був збудований на лівому кам'янистому березі річки з каменю, що вручну добували і на цьому ж березі. За переказами, мав кілька поверхів і довжину близько 100 м. До [[1917]] року турбівське борошно транспортували за кордон. У [[1918]] році частину млина зруйнували, а та, що залишилась, проіснувала до [[1956]] року. У [[1922]]–[[1928]] роках борошно з турбівського млина розсипали у невеликі мішки по 25 кг і відправляли в [[Москва|Москву]].
Влітку [[1956]] року, після весняної повені, млин обвалився в річку.
Завод пива належав купчисі Катерині Павлівні Поповій. На ньому працювало 6 чоловік з місцевих жителів. Один з них Федір Федорович Бебко — дід Петра Кіп'яновича Бебка, що живе по вул. Набережній.
Рядок 205:
До [[1923]] року Турбів входив до [[Бердичівський повіт|Бердичівського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. На підставі постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року він відійшов до складу [[Вахнівський район|Вахнівського району]] [[Вінницький округ|Вінницького округу]].
У [[1929]] році Турбів стає [[Турбівський район|районним центром]]. У [[1931]] році увійшов до складу [[Липовецький район|Липовецького району]].
[[14 березня]] [[1944]] року селище визволене від німецьких військ військами [[Другий Український фронт|2-го Українського фронту]].
Рядок 232:
Хуторяни перераховували червоноармійців, що тікали з німецького полону, переправляли їх у партизанський загін, пекли хліб, лагодили взуття та одяг, тут відбувалися зустрічі партизанських зв'язкових з підпільниками. Щоб уникнути відправлення в Німеччину, молодь тікала в ліс і переховувалась в ямах, що були навколо Загайполя.
Недалеко від хутора, в лісі, є польський цвинтар, захоронення датуються початком XIX ст.
Зараз на хуторі лише дві хати, одна з них порожня, а в іншій проживає Ганна Іванівна Ковальчук. На хуторі немає ні електроенергії, ні інших комунальних благ.
Рядок 259:
== Спорт ==
З давніх часів Турбів був відомим завдяки [[футбол]]у. Зараз є доросла футбольна команда ФК «Турбів», яка виступає в чемпіонаті [[Калинівський район|Калинівського району]] та у [[Чемпіонат Вінницької області з футболу|1-й лізі Вінницької області]], а також функціонує дитячо-юнацька спортивна школа. На базі ДЮСШ функціонують гуртки з футболу, [[бокс]]у та [[важка атлетика|важкої атлетики]].
== Міста-побратими ==
| |||