Битва під Лейпцигом (1813): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 24:
Армія [[Наполеон]]а скоротилась до декількох сотень тисяч солдат, а об'єднані сили [[Війна шостої коаліції|Шостої коаліції]] на східному березі [[Рейн]]у налічували, за деякими даними, до мільйона солдатів.
 
[[Наполеон]] на заміну загиблих у Росії [[ветеран]]ів набрав новобранців та зумів досягнутиздобути двохдві перемогперемоги над російсько-прусськими військами [[Битва під Лютценом|під Лютценом]] [[2 травня]] і [[Битва під Баутценом|під Баутценом]] [[20 травня|20]] — [[21 травня]], що призвело до короткочасного припинення вогню. Війська коаліції під командуванням [[Гебхард Блюхер|Гебхарта фон Блюхера]], кронпринца [[Карл XIV Юхан Бернадот|Карла Юхана Шведського]] і [[Карл Шварценберг|Карла фон Шварценберга]], дотримуючись стратегії [[Траченбургський план|Траченбурзького плану]], уникали прямих зіткнень з Наполеоном, проте билися проти його маршалів, здобувши перемоги під [[Битва під Гроссбеерені|Гроссбеереном]], [[Битва на Катцбаху|Катцбахом]], [[Битва під Кульмом|КульміКульмом]] і [[Битва під Денневітце|Денневітце]].
 
Маршалові [[Нікола Шарль Удіно|Удіно]] з 120-тисячною армією не вдалося взяти [[Берлін]], і Наполеон у зв'язку з загрозою з півночі був вимушений наприкінці вересня відступити на захід від [[Ельба|Ельби]]. Він організував табір під [[Лейпциг]]ом, прикриваючи свої [[тил]]ові лінії і очікуючи війська союзників. Прусські війська наступали від [[Вартенбург]]а, російські і австрійські — від [[Дрезден]]а, шведські — з [[північ|півночі]].