Росіяни на Закарпатті: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
м replaced: в якості → як, 12 — 13 → 12—13, циганциган за допомогою AWB
Рядок 2:
'''Росіяни в Закарпатті''' — російське населення Закарпатської області України.
[[Файл:Zakarpatska2001russian.PNG|міні|праворуч|320пкс|Російська як рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.]]
Закарпаття відрізняється етнічним розмаїттям. Найбільш численними етнічними групами Закарпаття є [[українці]], [[угорці]], менша чисельність у [[румуни|румунів]], [[росіяни|росіян]], [[циган|циган]], [[словак]]ів, [[німці]]в та представників інших національностей. Згідно перепису 2001 року в Закарпатській області проживала 31 000 росіян, які становили 2,5% населення області. Російські закарпатці представляють одну з найменших російських громад в Україні.
 
== Закарпатські росіяни до 1944 року ==
Рядок 12:
Л. С. Панкратова-Ільяшенко, актриса театру [[Мейєрхольд Всеволод Емільович|Мейєрхольда]], вела театральну студію, а в післявоєнному Закарпатті організовувала театри.
Російські емігранти працювали в русинській організації "Русское культурно-просвітницьке товариство ім. Олександра Духновича ". Серед них була театральний режисер О.Куфтіна-Полуектова. Вона також вела дитячу театральну студію.
Помітним діячем російської еміграції в Закарпатті був о. [[Коломацький Всеволод Володимирович|Всеволод Коломацький]], втім, за національністю він був українцем. Під час Першої світової війни він воював у Карпатах, а пізніше став священиком на Мукачівщині. У 1926 році він вяк якості архітектораархітектор-будівельникабудівельник брав участь у спорудженні Покровської церкви в селі Руському. Пізніше біля неї виріс Ракошинський чоловічий монастир, шанований віруючими. Російські емігранти доручили о. В.Коломацькому побудувати православний храм-пам'ятник на згадку російським воїнам, загиблим в першу світову війну; це єдиний подібний храм на колишній території СРСР. В. Коломацький був архітектором і будівельником цього храму в Ужгороді. У 1930 році Покровська церква на набережній річки Уж була закінчена. Храм вибудований в північноруських шатрового стилі і нагадує православний собор в Коломні. Церква включена в список пам'ятників. У 1994 році Закарпатське товариство «Російський будинок» на її стінах встановило меморіальну таблицю.
 
[[Архімандрит Василій (Самарій)|Архімандрит Василій]] (Пронін) переїхав в Закарпаття в 1939, і вже в післявоєнні роки став настоятелем Мукачівського жіночого монастиря; він займався також і археологією.
Рядок 26:
У 1946 році в області проживало 12 176 росіян. У 1959 році їх було вже 29 599 осіб (3,2% від усього населення), у 1970 — 35 189 осіб (3,3%), у 1979 — 41 713 осіб (3,6%), у 1989 — 49 458 осіб (4,0%), у 2001 — 30 993 осіб (2,5%).
 
За даними перепису 1989 р. на території Закарпаття мешкало 49 458 росіян, що становило 4% населення області. 53% зайнятих росіян були працівниками інтелектуальної сфери. Вони становили 11% викладачів і наукових кадрів, 12 — 1312—13% керівників, 16% працівників сфери мистецтва, 20% інженерно-технічних працівників, 58% офіцерів. Вони відзначалися високим освітнім рівнем (24,6% дорослих росіян мали вищу освіту, порівняно з 6,8% в українців, 3,7% в угорців, 8,8% у словаків, 1,7% у румунів) і урбанізованістю (87,2% росіян проживали у містах). У той же час росіяни Закарпаття характеризувалися найнижчою народжуваністю і найвищим рівнем розлучень серед усіх етнічних груп області.
 
Російську мову на Закарпатті у 1989 назвали рідною 47 378 росіян, 15 132 українців, 1 307 євреїв, 1 176 білорусів, 991 угорець, 388 словаків, 212 німця, 119 циган. В цілому по області 64,1% населення вказало, що вільно володіє російською мовою. Російська мова виконувала роль мови міжнаціонального спілкування.