Гускарл: відмінності між версіями

'''Гускарл''' ('''гускерл'''; [[Давньоскандинавська мова|давньосканд.]]: ''huskarl''; {{lang-en|housecarl}}) — представник особливого роду воїнства у германських народів, такого як-от королівська гвардія в [[англосаксонський період|англосаксонській]] [[Британські острови|Британії]] [[XI століття]].

У Скандинавії термін ''гускарл'' ([[Давньоскандинавська мова|давньосканд.]] ''húskarlar'') первинно означав домашню прислугу чи дворових<ref name="lebd"> Г.&nbsp;С.&nbsp;Лебедєв. «Епоха вікінгів у Північній Європі»&nbsp;— Л.: Видавництво Ленінградського університету, 1985. </ref>. У рунічних написах [[Епоха вікінгів|епохи вікінгів]] термін набув значення особистої охорони господаря, тобтосебто «домашньої варти» (у широкому сенсі), а також (у вузькому сенсі) королівської дружини<ref> Мельникова Є. Скандинавські рунічні написи. М., 1977. </ref>.

УВ одній з частин «[[Молодша Едда|Молодшої Едди]]» («[[Мова поезії]]») єнаявна вказівка, що у пізній період поняття ''гускарл'' стало відрізнятисьвідрізнятися від поняття дружинник&nbsp;— [[Давньоскандинавська мова|давньосканд.]] ''hirðmenn'', хочхоча ув більш ранніх текстах обидва ці терміни не рідко використовувались як синоніми<ref name="skald"> [http://norse.ulver.com/snorra/skaldskapar.html Молодша Едда, Мова поезії] </ref>.

Гускарлом міг називатись як вартовий [[конунг|конунґа]], так і людина з охорони [[герсір]]агерсіра. УВ обох випадках гускарл складав клятву вірності своєму господарю й жив разом із ним. У межах огорожі гускарли мали право на недоторканість ([[Давньоскандинавська мова|давньосканд.]] ''friðhelgi&nbsp;— священний мир'')<ref name="lebd"/>.

У [[кеннінґ]]ах гускарли, так само як йі [[гірдман]]игірдмани, називалисьназивалися «внутрішньою дружиною» ([[Давньоскандинавська мова|давньосканд.]] ''inndrótt''), «охоронцями» ([[Давньоскандинавська мова|давньосканд.]] ''verðung''), або «гриддю» ([[Давньоскандинавська мова|давньосканд.]] ''heiðmenn'')<ref name="skald"/>.

В англосаксонській Британії [[XI століття]] термін ''гускерл'' означав представника особливої королівської гвардії. Гвардія гускерлів мала скандинавське походження й була створена в [[Англія|Англії]] у період правління короля [[Канут Великий|Канута Великого]] після [[Данія|данського]] завоювання країни.

Гускерли складали ядро армій королів данської династії в Англії та найближче коло їхніх соратників. Воєнна організація гускерлів відзначаласьвідзначалася високим рівнем, спільною лояльністю до короля й особливим кодексом [[честь|честі]]. За своїм соціальним статусом гускерли утворювали вищий прошарок англосаксонської військово-служилої знаті ([[тени|тенів]]). Упродовж правління Канута Великого та його синів гускерли представляли собою видиме виявлення військового характеру влади данських королів вув Англії. Служба гускерлів сплачуваласьсплачувалася королем зі спеціального податку «[[Данські гроші|данських грошей]]». Багато членів королівської дружини отримали за свою службу великі земельні володіння й у мирний час проживали ув своїх маєтках, однак у разі початку воєнних дій вони моглимали негайно прибути до короля на службу.

До самого [[НормандськеНорманське завоювання Англії|нормандського завоювання]] гускерли залишалисьзалишалися головною бойовою силою англосаксонської армії. За короля [[Едуард Сповідник|Едуарда]] гускерли активно використовувалисьвикористовувалися для гарнізонної служби у ключових областях королівства. Хоча за військовою міццю дружина гускерлів у багато разів переважала національний англосаксонський спротив [[фірд]] та військо тенів, через незначну численність гускерлів вона практично ніколи не використовувалась як самостійна бойова одиниця. Більша частина гускерлів загинула під час [[Битва підпри ГастінгсомГастінгсі|битви під Гастінгсом]] [[1066]] року, а решта [[еміграція|емігрували]] з Англії після приходу до влади [[Вільгельм I Завойовник|Вільгельма I Завойовника]]. Частина гускерлів перейшла на службу до [[ВізантіяВізантійська імперія|візантійського]] імператора й брала участь у війнах з [[Нормани|норманами]] [[Південна Італія|Південної Італії]].