Револьвер Нагана М1895: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Примітки: шаблон
Kit.sirko (обговорення | внесок)
м Літературна правка
Рядок 109:
Наприкінці XIX століття [[Російська імперія]] була змушена приступити до масового переозброєння своєї армії. Як основний зразок стрілецької зброї була обрана 3-лінійна [[Гвинтівка Мосіна|гвинтівка системи Мосіна]] зразка [[1891]] року, штатним револьвером служила морально застаріла до того часу модель 4,2-лінійного (10,67-мм) револьвера системи [[Сміт-Вессон|Сміта-Вессона]] III зразка [[1880]] року. Для пошуку перспективних моделей була підключена «Комісія для вироблення малокаліберного рушниці» на чолі з генерал-лейтенантом Н. Г. Чагіним. Основні вимоги до нового армійського револьверу полягали в наступному:
 
* Велика зупиняюча дія кулі. Оскільки одним з основних видів військ була кавалерія, то постріл на ефективній дальності (до 50 кроків) повиненмає зупиняти коня.
* «Сила бою» повиннамає забезпечувати пробивання чотирьох - п'яти дюймових соснових дощок.
* Невелика маса (0,82-0,92 кг).
* Калібр, число, напрям, профіль нарізів ствола, тощо повиннімають збігатися з такими у трилінійної гвинтівки Мосіна,. тодіТоді при виготовленні револьверів можна буде використовувати браковані гвинтівочні стволи.
* Револьвер не повиненмає бути оснащений пристроєм стрільби «самозводом», бо вінтой «шкідливо впливає на влучність».
* Початкова швидкість кулі повиннамає становити не менше 300 м/с.
* Револьвер повиненмає матизабезпечувати гарнухорошу щільністюкупчастість стрільби.
* Конструкція повиннамає бути простою і технологічною.
* Револьвер повиненмає бути надійнийнадійним, нечутливийнечутливим до забруднень і поганимпоганих умовамумов експлуатації, простийпростим в обслуговуванні.
* Екстрагування гільз повинномає бути не одночасним, а почерговепочерговим.
* Прицільні пристосування повиннімають бути розраховані так, щоб траєкторія польоту кулі перетинала лінію прицілювання на відстані 35 кроків.
* Ємність барабана - не менше 7 патронів.
* Патрон - з фланцевою латунною гільзою, оболонкової кулею і бездимним порохом.
 
[[Файл:7,62 x 38R.JPG|thumb|300px|Патрон від "нагана" раннього випуску з обжатим дульцем гільзи]]
 
Відмова від самовзводноїпристроїв самозвідної стрільби і одночасногоавтоматичного екстрагування стріляних гільз бувбула викликанийвикликана думкоютим, що, по-перше, вони ускладнять конструкцію (що негативно позначиться на надійності і вартості револьвера), а по-друге, приведутьпризведуть до «надлишковогонадлишкової витрати боєприпасів».
 
Оголошений конкурс і потенційне гігантське замовлення викликало величезний інтерес у вітчизняних та зарубіжних виробників зброї. Було представлено кілька модифікацій існуючого револьвера Сміта-Вессона, револьвери й автоматичні пістолети. Основна боротьба розгорнулася між бельгійськими зброярами Генрі Піпером з моделлю револьвера М1889 «Байяр» і Леоном Наганом з М1892. Леону довелося переробити свій револьвер під російський 7,62-мм калібр і, як і в моделі 1883 роціроку, виключити можливість самовзводноїсамозвідної стрільби, погіршивши характеристики зброїтобто відповідно до вимог конкурсу. Булосвідомо представленопогіршити двахарактеристики варіанти — 6 і 7-зарядні револьверизброї. Револьвер Піпера був відкинутий через велику масу і ненадійність конструкції. Перемога в конкурсі Леона Нагана була, імовірно, багато в чому обумовлена тим, що у нього в російському військовому відомстві вже були давно встановлені зв'язки (під час аналогічного конкурсу на стрілецьку зброю гвинтівка Нагана програла конструкції Мосіна, але Леон Наган отримав величезну премію 200 000 рублів золотом). За патент на револьвер Наган запросив 75 000 рублів, в чому йому зрештою було відмовлено і був призначений повторний конкурс з новими уточненими умовами. У них крім характеристик обмовлялася премія: 20 000 рублів за конструкцію револьвера і 5 000 за конструкцію патрона, крім того переможець «віддавав свій винахід у повну власність російського уряду, який отримував право виготовляти його як у себе в країні, так і за кордоном, без будь-якої доплати винахіднику». Піпер представив на конкурс заново перероблені револьвери з оригінальною автоматикою, яку комісія визнала «цікавою, але не практичною». Шестиствольний револьвер Мосіна також відкинутий. Доведення в конструкції револьвера Нагана були менш значними і після порівняльних випробувань з 4,2-лінійним револьвером Сміт-Вессона конструкція була схвалена. Цікаво, що за результатами військових випробувань офіцери, що брали у них участь висловили наполегливе бажання отримати револьвер «подвійної дії» з можливістю самовзводної стрільби. Повернувшись до самовзводного варіанту револьвера, комісія і його не визнала повністю задовільним, тому було прийнято рішення прийняти на озброєння російської армії револьвери двох зразків: офіцерський подвійної дії і солдатський — несамовзводний.
 
Було представлено два варіанти — 6 і 7-зарядні револьвери. Револьвер Піпера був відкинутий через велику масу і ненадійність конструкції. Перемога в конкурсі Леона Нагана була, імовірно, багато в чому обумовлена тим, що у нього в російському військовому відомстві вже були давно встановлені зв'язки (під час аналогічного конкурсу на стрілецьку зброю гвинтівка Нагана програла конструкції Мосіна, але Леон Наган отримав величезну премію 200 000 рублів золотом). За патент на свій револьвер Леон Наган просив 75 тисяч рублів, але йому, зрештою, в тому було відмовлено і був призначений повторний конкурс з новими уточненими умовами, у яких, крім характеристик, згадувалася премія: 20 000 рублів за конструкцію револьвера і 5 000 за конструкцію патрона. Крім того, переможець «віддавав свій винахід у повну власність російського уряду, який отримував право виготовляти його як у себе в країні, так і за кордоном, без будь-якої доплати винахіднику». Піпер представив на конкурс заново перероблені револьвери з оригінальною автоматикою, яку комісія визнала «цікавою, але не практичною». Шестиствольний револьвер Мосіна також був відкинутий. Зміни в конструкції револьвера Нагана були менш значними і після порівняльних випробувань з 4,2-лінійним револьвером Сміт-Вессона конструкція була схвалена. Цікаво, що за результатами військових випробувань офіцери, що брали у них участь, висловили наполегливе бажання отримати револьвер «подвійної дії» з можливістю самозвідної стрільби. Повернувшись до самозвідного варіанту револьвера, комісія і його не визнала повністю задовільним, тому було прийнято рішення прийняти на озброєння російської армії револьвери двох зразків: офіцерський - подвійної дії і солдатський — несамозвідний.
Після внесення ряду дрібних змін конструкція була затверджена навесні [[1895]] року. Указом [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]] револьвер Нагана прийнятий на озброєння російської армії 13 травня 1895. Закупівельна ціна револьвера, виробленого в Бельгії не перевищувала для російської армії 30-32 рублів. Контракт передбачав протягом наступних трьох років поставку 20 000 револьверів зразка 1895 року. Також бельгійська сторона була зобов'язана за контрактом надати допомогу в постановці виробництва револьверів на Імператорському Тульському збройовому заводі. Конструкція револьвера російського виробництва піддалася невеликий модернізації: потилиця рукояті виконувалась цільною (а не розрізним як в бельгійському варіанті), була спрощена форма мушки. Піддалася удосконалення технологія виробництва. Вартість тульського «Нагана» становила 22 рубля 60 копійок. Замовлення на п'ять років з 1895 по 1904 склав 180 000 одиниць.
 
Після внесення ряду дрібних змін конструкція була затверджена навесні [[1895]] року. Указом [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]] револьвер Нагана прийнятий на озброєння російської армії 13 травня 1895. Закупівельна ціна револьвера, виробленого в Бельгії не перевищувала для російської армії 30-32 рубліврублі. Контракт передбачав протягом наступних трьох років поставку 20 000 револьверів зразка 1895 року. Також бельгійська сторона була зобов'язана за контрактом надати допомогу в постановці виробництва револьверів на Імператорському Тульському збройовому заводі. Конструкція револьвера російського виробництва піддалася невеликий модернізації: потилиця рукояті виконувалась цільною (а не розрізнимрозрізною як в бельгійському варіанті), а також була спрощена форма мушки. Піддалася удосконаленняудосконаленню і технологія виробництва. Вартість тульського «Нагана» становила 22 рублярублі і 60 копійок. Замовлення на п'ять років з 1895 по 1904 склавсклало 180 000тисяч одиниць.
 
== Використання в Росії і Радянському Союзі ==
 
Перше успішне бойове застосування револьверів конструкції Нагана відноситься до [[1900]] роціроку. Російський експедиційний корпус узяв участь у приборканні [[Іхетуанське повстання|«повстання боксерів»]] в [[Китай|Китаї]]. 3 червня 1900-го при оволодінні фортецею Таку, яка замикала гирло річки Пейхо, командир зведеної роти 12-го Сибірського полку поручик Станкевич, одним з перших увірвався в розташування противника, де застрелив двох нападників - китайських солдатів.
 
Скорочення фінансування військового відомства з [[1903]] року призвело до різкого зниження виробництва револьверів, і тільки Російсько-японська війна змусила уряд направити надзвичайні кредити на закупівлю озброєння. У [[1905]] році тульському заводу наказувалося виготовити 64 830 одиниць револьвера зразка 1895 року, але було випущено всього 62 917 «наганів». Після війни фінансування програми переозброєння армії в черговий раз скоротиласяскоротилося, і створена в [[1908]] році міжвідомча комісія дозволила виготовлення револьверів поза замовленняхзамовленням безпосередньо військових частин.
 
=== Перша світова війна ===
 
Царський уряд почав готуватися до [[Перша світова війна|Великої війни]] надто пізно: «Велика програма щодо посилення армії» була оголошена лише [[7 липня]] [[1914]] року, -- за три тижні до початку Першої світової війни. У той же час армії багатьох країн починають заміну револьверів самозарядними пістолетами, найкращі зразки яких за бойовими характеристиками (особливо в скорострільності, швидкості перезарядження і габаритах) перевершують револьвери. У Росії чергове переозброєння було визнано недоцільним.
 
Перед війною на базі револьвера зразка 1895 року бувбуло створенийстворено і випущенийвипущено обмеженою кількістю карабін зіз довжиною ствола 300 мм і незнімним прикладом, іа також револьвер ззі знімним прикладом і стволом, подовженим до 200 мм стволом і знімним прикладом.
До [[20 липня]] 1914 року у військах за табелем налічувалося 424 434 одиниці револьвера НаганаНаган всіх модифікацій (з покладенихналежних поза штатуштатом 436 210), тобто армія була забезпечена револьверами майже повністю, -- на 97,3%,. алеАле вже в перших же боях втрати в живій силі і озброєнні були настільки значні, що булодовелось вжитовжити заходів щодо реконструкції збройової промисловості. З 1914 по 1917 роки було вироблено 474 800 «наганів».
 
[[Файл:Soviet M1895 revolver.jpg|міні|праворуч|300пкс|Радянський «наган»]]
 
Револьвер зразка 1895 року відрізняєтьсявирізняється порівняльнапорівняною простотапростотою конструкції, технологічністьтехнологічністю і маламалою собівартістьсобівартістю, що дозволило налагодити масовий випуск цієї зброї із залученням малокваліфікованих кадрів. Трудомісткість виготовлення одного револьвера складала близько 30 верстато-годин. У бойових умовах одними з головних переваг стали невибагливість в експлуатації і безвідмовність,: -- так «осічка» ніяк не впливала на можливість зробити наступний постріл і не викликала затримки. Також можна відзначити високу ремонтопридатність револьвера.
 
«Наган», як і гранований багнет трилінійної гвинтівки конструкції Мосіна, став символом [[Російська революція (1917)|російської революції 1917 року]] і подальшої [[Громадянська війна у Росії|Громадянської війни]], а прізвище бельгійського зброяра стала загальним словом: «наганом» у просторіччі називався будь-який револьвер, а іноді і пістолет. Під час Громадянської війни Тульський збройовий завод продовжував випуск револьверів зразка 1895 року. У період з [[1918]] по [[1920]] роки було виготовлено 175 115 одиниць. Після закінчення Громадянської війни неодноразово піднімалося питання про переозброєння [[Червона армія|Червоної армії]], але масове переозброєння почалося після [[1930]] року, коли на озброєння був прийнятий пістолет [[ТТ (пістолет)|ТТ]]. Разом з нимтим продовжував випускатися і револьвер зразка 1895 року. У Червоній армії на озброєнні складавсяперебував тільки самовзводнийсамозвідний («офіцерський») варіант «нагана». У 1930 році піддалася невеликій модифікації конструкція і технологія виробництва револьвера: проріз прицілу замість трикутного став напівкруглим, мушку передбачалося змінити на прямокутну, але потім була введенауведена більш складна напівкругланапівкругло-усічена її форма.
 
== Використання «нагана» в Другій світовій війні ==
 
Аж до початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] виробництво револьверів і пістолетів на тульському заводі підтримувалося приблизно на одному рівні, з [[1932]] по [[1941]] вироблено понад 700 000 одиниць револьвера. Переваги пістолетів були цілком очевидні для керівництва [[РСЧА]], проте з ряду причин пістолет ТТ і «нагани» випускалися паралельно. Однією з причин була думка, що пістолет повинен обов'язково має бути придатним для стрільби через амбразури танка. Пістолет ТТ для цього явно не підходив, а нові моделі пістолетів, які мали не закритий кожухом ствол, виявлялися гірше ТТ. Також, до уявних достоїнств «наганів» відносили високу влучність. Після перших поразок у війні, в [[1941]] році Тульський збройовий завод був евакуйований до [[Удмуртія|Удмуртії]], в місто [[Іжевськ]]. Виробництво револьверів ву Тулі продовжилося, а в [[1942]] році була проведена часткова реевакуація з Іжевська в Тулу. У період з 1942 по 1945 рік вироблено більш 370 000ніж 370000 револьверів. Револьвер перебував на озброєнні [[РККА]], [[Військо польське|Війська Польського]], [[Перший Чехословацький армійський корпус|1-го Чехословацького корпусу]], Румунської піхотної дивізії імені Тудора Владиміреску, Югославської піхотної бригади, [[Нормандія-Неман|французького винищувального авіаполку «Нормандія-Неман»]]. Бойове застосування «наганів» виявило моральне застаріння його конструкції і недостатність бойових якостей,. найпомітнішимНайпомітнішим програшем у порівнянні з самозарядними пістолетами була низька скорострільність. Після закінчення [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] револьвер зразка 1895 року був знятий з озброєння армії СРСР та припинено його виробництво. До середини 1950-х років револьвери системи Нагана використовувалися в міліції. У ході капітальних ремонтів на більшості револьверів, що знаходилися в експлуатації, дерев'яні щічки рукояті були замінені пластмасовими, а мушка замінена напівкруглоюнапівкругло-усіченою. В даний час в підрозділах служби позавідомчої охорони, а також у ряді інших організацій використовуються револьвери Нагана. Є плани переробки револьверів, які зберігаються в арсеналах, револьверів під 9-мм патрон з меншою дуловоюдульною енергією, щоб перевести револьвер з розряду бойовогобойової в цивільнецивільну вогнепальну зброю.
 
=== Використання «нагана» в Фінляндії ===
 
З моменту отримання [[Фінляндія|Фінляндією]] незалежності в [[1918]] році «наган», як інша зброя часів Першої світової війни, був у фінських військовослужбовців. На відміну від СРСР, «нагани» не були прийняті на озброєння і здебільшого були розібрані по домівках як військові сувеніри. Під час [[Зимова війна|Зимової війни]] Фінляндії дісталися тисячі трофейних «наганів», але, як і колись, здебільшого, вони залишилися в руках особистостей, які підібрали їх після бою. Незначна кількість наганів (~ 1500) було здано на військові склади. Цікаво, що фіни в своїх листівках, які закликали червоноармійців до здачі в полон, пропонували 100 рублів за несамовзводнийнесамозвідний револьвер і 400 рублів за самовзводнийсамозвідний (скорострільний), у той час як за гвинтівку Мосіна, що складаєтьсяперебуває на озброєнні фінської армії, пропонувалося тільки 150 рублів.
 
== Модифікації ==
Рядок 164 ⟶ 166:
[[Файл:Nagant revolvers.JPG|міні|праворуч|250пкс|Револьвер Нагана, який використовувався НКВД]]
 
Перед Першою світовою війною для прикордонних військ було випущено обмеженою кількістю [[карабін (|карабін]] з довжиною ствола 300 мм і незнімним прикладом і револьвер з подовженим до 200 мм стволом і знімним прикладом. У [[1927]] році для співробітників [[ОГПУ]] і [[НКВД]] був розроблений більш компактний варіант револьвера, що передбачає приховане носіння. Була зменшена довжина ствола і рукоятки. З 1927 по 1932 рік малими партіями випускався укороченийвкорочений револьвер Нагана, створений за замовленням НКВД,НКВС для оперативних працівників. Основним завданням було зниження маси і зменшення розмірів.
 
==== Використання глушника ====
 
Перед Другою світовою війною для розвідувально-диверсійних підрозділів випущена дослідна партія револьверів, оснащених приладом безшумно-безполуменевої стрільби «БРАМІТ», розробки братів Мітиних.
 
=== Спортивні модифікації ===
 
На основі револьвера зразка 1895 року Є. Л. Хайдуровим був створений спортивний револьвер ТОЗ-36, модифікований варіант якого в 1967 році варіант якого одержав індекс ТОЗ-49. Ця модифікація відрізняється укороченимвкороченим барабаном під спеціальний патрон. Випускалися також спортивні / навчально-тренувальні револьвери під стандартний малокаліберний патрон кільцевого запалення.
 
=== Травматичні модифікації ===
 
На базі револьвера Нагана розроблено травматичну «гумострільнігумострільну» цивільну зброю самооборони «Скат 1Р», «Скат 1РК» і укороченийвкорочений «Комбриг» (російські версії — Р1 «Наганич» під патрон 9РА і «Наган-М» під патрон 10х32Т). У виробництві цих травматиків використовувались револьвери, які зберігалися на складах (будь-яких років випуску).
 
== Джерела ==