Панічна атака: відмінності між версіями

Деякі російськомовні лікарі використовують застарілі, відсутні в МКХ, терміни «вегетативний криз», «симпатоадреналовий криз», «карліоневроз», «[[Вегето-судинна дистонія|ВСД]] ([[вегето-судинна дистонія]]) з кризовою течією», «НЦД-нейроциркуляторна дистонія», котрі відображають уявлення про порушення вегетативної нервової системи в залежності від ведучого симптому. «[[Посттравматичний стресовий розлад|Панічний розлад]]» (епізодична пароксизмальна тривожність), в свою чергу, як самостійне захворювання має світове визнання і введене в [[Міжнародний класифікатор хвороб|Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду]]. За МКХ-10, характерною рисою панічного розладу є «рецидивні приступи різко вираженої тривоги (паніки), котрі необмежені якої-небудь особливої ситуацією або комплексом обставин та, внаслідок, непередбачені». В той же час наявність панічних атак не обов'язково означає, що у хворого — панічний розлад. Панічні атаки можуть симптомами [[Феохромоцитома|феохромоцитоми]], соматоформних дисфункцій,[[Фобії| фобій]], [[Депресія (психологія)|депресивних розладів]], [[Посттравматичний стресовий розлад|посттравматичного стресового розладу]], ендокринологічних захворювань, серцевих захворювань, мітоходріальних захворювань та т. дтощо. Або ж виникати в результаті прийому якихось препаратів (наприклад, «[[Ереспал]]»).

Для виявлення вираженості панічних атак використовується шкала тяжкості панічного розладу. Ця шкала використовується також у вигляді опитування самооцінки вяк якості тестатест на панічні атаки.