Вікіпедія

Битва за Хюе: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Taromsky (обговорення | внесок)
126 115 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 7:
| place = {{Coord|16|28|30.9|N|107|34|33.6|E|type:city|display=inline,title}}<br/>[[Хюе]], [[Республіка В'єтнам]]
| result = Тактична перемога американських і південнов'єтнамських військ<ref>Warr, Nicholas (1997). ''Phase line green: the battle for Hue, 1968''. Naval Institute Press, p. xi. ISBN 1-55750-911-5</ref>
| combatant1 = [[Файл:Flag of South Vietnam.svg|border|18px]] [[Республіка В'єтнам]]<br /> {{flagicon|United States}} [[США]]
| combatant2 = {{flagicon|Vietnam}} [[ДРВ]]<br />[[FileФайл:FNL Flag.svg|20px]] [[В'єтконг]]
| commander1 = [[Файл:Flag of South Vietnam.svg|border|18px]] Нго Куанг Чонг<br />{{flagicon|United States}} Фостер Лах'ю<br />
{{flagicon|United States}} Стенлі С. Х'юз
| commander2 = {{flagicon|Vietnam}} Чан Ван Куанг
| strength1 = 11 батальйонів [[Армія Республіки В'єтнам|АРВ]]<br />2 батальйони [[Армія США|Армії США]]<br />3 батальйони [[Корпус морської піхоти США|морської піхоти США]]<br />[[ВПС США]] (підтримка з повітря)
| strength2 = 10 батальйонів [[В'єтнамська народна армія|ВНА]] та [[В'єтконг|В'єтконга]]а
| casualties1 = '''''З 30 січня по 28 лютого'''''<br />'''АРВ''':<br />452 убитих<br/>2123 поранених<br/>'''США''':<br />216 убитих<br />1584 поранених<ref name="The History Place – Vietnam War 1965–1968">[http://www.historyplace.com/unitedstates/vietnam/index-1965.html «The History Place –&nbsp;— Vietnam War 1965–19681965—1968.»] ''www.historyplace.com''.</ref><br />'''Всього''':<br />668 убитих<br />3707 поранених
| casualties2 = '''В'єтнамські дані:'''<br/> Понад 2400 убитих та 3000 поранених (з 30 січня по 28 березня)<ref>PAVN's Department of warfare, 124th/TGi, document 1.103 (11-2-1969): Tri-Thien front</ref><br/>'''Американські дані:'''<br/> 5133 убитих<ref>Shelby L. Stanton book: [http://books.google.ca/books?id=aUg2zQ9JpHQC&pg=PA11&lpg=PA11&dq=%22battle+of+hue%22+casualties&source=web&ots=jKI2zmjpiD&sig=b8IqarO4iSQhf5Wns4GcUVMwEQg&hl=en#PPA11,M1''Vietnam Order of Battle'']. 2006. Page 11. ISBN 0-8117-0071-2.</ref><br/>98 потрапило в полон<ref>{{cite journal|title=Urban Operations: An Historical Casebook|journal=Combat Studies, Institute Command & General Staff College, Fort Leavenworth, Kansas |date=2 October 2002|first=James H.|last=Willbanks|volume=|issue=|pages=The Battle for Hue, 1968|id= |url=http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm|}}</ref>
| casualties3 = 844 мирних жителя загинуло та 1900 дістали поранення в результаті бойових дій. За даними південнов'єтнамського уряду, в'єтконгівці та північнов'єтнамські війська після захоплення міста стратили 4856 співробітників державних і правоохоронних органів та мирних жителів.<ref>[http://ngothelinh.tripod.com/Hue.html Hue Massacre , Tet 1968] (An Excerpt from the Viet Cong Strategy of Terror, by Mr. Douglas Pike, p. 23-39)</ref>
|campaignbox={{Campaignbox Vietnam War}}
}}
 
'''Битва за Хюе'''&nbsp;— одна із найвідоміших битв [[Війна у В'єтнамі|В'єтнамської війни]], яка тривала з [[30 січня]] по [[3 березня]] [[1968|1968 року]]. Бої в [[Хюе]] були складовою частиною масштабного наступу [[В'єтконг|В'єтконга]]а та північнов'єтнамської армії в [[Республіка В'єтнам|Республіці В'єтнам]]. Битва вирізнялася запеклими вуличними боями, які призвели до масових руйнувань та чисельних жертв серед мирного населення.
 
== Тетський наступ ==
Рядок 32:
Операція мала розпочатися 31 січня 1968 року під час в'єтнамського Нового року (Тет). У цей час сторони завжди заклювали перемир'я і припиняли бойові дії, тому наступ, по задуму його розробників, мав стати абсолютно неочікуваним для противника. Основними цілями для атак були визначені адміністративні центри та великі міста Південного В'єтнаму.
 
Контингент американських військ у В'єтнамі наприкінці 1967 року нараховував 319000 солдат і офіцерів, а чисельність усіх південнов'єтнамських силових структур (армія, поліція та підрозділи самооборони) складала майже 800 тисяч чоловік.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref>[http://www.americanwarlibrary.com/vietnam/vwatl.htm «Allied Troop Levels 1960-73.»] ''www.americanwarlibrary.com.''</ref> Утім більша частина союзних військ була зайнята контролюванням території, обороною військових баз, населених пунктів та шляхів сполучення, і тільки, порівняно, незначні сили займалися проведенням операцій проти В'єтконгу та північнов'єтнамських військ.
 
Для того, щоб відволікти увагу американського командування від ключових населених пунктів і заставити перекинути побільше військ на другорядні території, осінню 1967-го в'єтконгівські партизани та ВНА провели ряд атак у прикордонних районах Республіки В'єтнам. 21 січня 1968 року вони оточили базу базу морської піхоти Кхесань, що знаходилась на північному заході країни.<ref name="The History Place – Vietnam War 1965–1968"/> Ці дії дали результат&nbsp;— значна частина американських резервів була перекинута у другорядні райони, віддалені від головних міст країни.
Рядок 44:
Хюе у той час славився як культурний та інтелектуальний центр В'єтнаму, який поважали обидві сторони конфлікту. Тому протягом усіх попередніх років війни у місті практично не було бойових дій. Тільки інколи у місті траплялися теракти, акти саботажу або мінометні обстріли. В районі Хюе діяли декілька в'єтконгівських рот, але ні в місті, ні в його околицях ніколи не було великих сил повстанців чи північнов'єтнамської армії.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue">[http://www.history.army.mil/html/books/vietnam/tet_battles/tet.pdf «The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue.»] ''www.history.army.mil''.</ref>
 
Через Хюе проходило шосе №1№&nbsp;1, через яке велося постачання американських і південнов'єтнамських військ, що діяли в районі демілітаризованої зони. Також у Хюе вивантажували припаси, які потім водними шляхами доставлялися у місто [[Дананг]].<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Через ці два фактори місто мало стратегічно важливе значення для союзників.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>
 
Хюе розділявся рікою Хіонг (Ароматна ріка) на дві частини: Старе місто і Нове.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> 2/3 населення Хюе проживало у Старому місті обнесеного кам'яною стіною. Це була справжня фортеця, побудована на початку ХІХ століття за участі французів. У ній до 1883 року знаходилася резиденція аннамських імператорів.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Фортеця займала площу 6&nbsp;км² і була захищена стінами висотою 8 та шириною 12&nbsp;метрів. Довжина кожної стіни складала майже 2,5&nbsp;км, три стіни були прямими, тоді як четверта, що йшла вздовж річки, мала дещо заокруглену форму. Перед трьома із чотирьох стін знаходився широкій рів заповнений водою. Увійти до фортеці можна було через десять воріт. Фортеця мала велику кількість лабіринтів та вогневих точок, крім того під час Другої світової війни японці побудували на її території систему бункерів, що з'єднувалися чисельними тунелями. Усі ці фактори робили фортецю сильною оборонною позицією.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>
 
У середині фортеці знаходилися житлові будинки, вілли, парки, магазини, будинки різного призначення і злітно-посадкова смуга. У південній частині був побудований імператорський палац у формі квадрата з довжиною сторони 700&nbsp;м. Палац захищали стіни висотою шість метрів.<ref>Edward F. Murphy, Semper Fi Vietnam: From Da Nang to the DMZ, Marine Corps Campaigns, 1965-19751965—1975 (Novato, CA: Presidio Press, 1997), р. 189.</ref>
 
Дві частини міста з'єднувалися автомобільним мостом «Нгуен Хоанг», через який проходило шосе №1№&nbsp;1, і залізничним мостом, що знаходився за 1,5&nbsp;км від автомобільного.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> Нове місто, у якому проживало 1/3 населення Хюе, мало сучасну архітектуру, у ньому знаходилися адміністративні будівлі, університет, вища школа, лікарня, провінційна в'язниця та американське консульство.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/>
 
== Співвідношення сил. Диспозиція сторін ==
 
У Хюе, на території фортеці, знаходився штаб 1-ї піхотної дивізії [[Армія Республіки В'єтнам|АРВ]], утім майже усі її підрозділи були розташовані вздовж шосе №1№&nbsp;1 від Хюе до демілітаризованої зони. Разом зі штабом дивізії, у фортеці дислокувалися декілька допоміжних частин, розвідувальний взвод і елітна рота швидкого реагування «Чорні пантери».<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> За три кілометри від фортеці, на березі річки Хіонг, знаходився навчально-тренувальний центр дивізії та загін із двома 105-мм гаубицями.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Західніше шосе №1№&nbsp;1, за два кілометри на південь від річки був розташований штаб 7-ї кавалерійської дивізії та невеликий бронетанковий підрозділ, укомплектований легкими танками [[M41 Walker Bulldog|M41]]. За два кілометри від них стояв табір інженерного батальйону. Також в Хюе та його околицях знаходилися військові склади, але вони мали досить слабку охорону. У навколишніх селах розміщалися підрозділи самооборони чисельністю від зводу до роти.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>
 
Американська присутність в Хюе була мінімальною.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> У місті перебували близько ста військових радників і членів адміністративного персоналу, які працювали при штабі 1-ї піхотної дивізії АРВ. Їх охороняв невеликий загін морських піхотинців.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/> Усі вони проживали в легко захищених казармах у південній частині Хюе. Ще частина радників знаходилися при південнов'єтнамських підрозділах в сільській місцевості навколо міста. Також в Хюе перебували декілька десятків технічних спеціалістів (проживали в одному із місцевих готелів) та невелика кількість персоналу військово-морських сил (розміщувалися неподалік казарм, де проживали військові радники). Всього у місті та в найближчих околицях перед битвою перебували близько 200 американських військовослужбовців.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_за_Хюе