Протягом [[Бесарабсько-Буковинський похід 1940|радянської окупації]] [[Басарабія|Басарабії]], [[гагаузи]] не мали жодної автономії в складі [[МолдовськаМолдавська РСР|МолдовськоїМолдавської РСР]]. І лише на хвилі [[Перебудова|Перебудови]] у березні 1988 року виникає дискусійний клюб інтелігенції «Ґаґауз халки», який очолив Дмитро Савастин. [[21 травня]] [[1989]] року відбувається перший з'їзд представників ґаґаузького народу.
На ньому чотири гагаузькі рухи, а саме: «Ґаґауз халки», «Бірлік», «Ватан» та «Міллет санжиси» — об'єднуються в єдиний громадський рух під спільною назвою «[[Ґаґауз халки]]» (що в перекладі з [[Гагаузька мова|ґаґаузької]] означає «ґаґаузький народ»). Коли [[18 липня]] [[1989]] року в [[Москва|Москві]] розпочав роботу перший З'їзд народніх депутатів СРСР, гагаузів представляло 2 депутати: Степан Гроздів та Михайло Пашали. Та жодному з них так і не надається слово. Тільки останнього дня з'їзду депутати від [[Камчатка|Камчатки]], а потім і від [[Білорусь|Білорусі]] виступають з трибуни щодо автономії ґаґаузів. Група підтримки вважала це перемогою.
Президія Верховної Ради МолдовськоїМолдавської РСР [[7 серпня]] [[1989]] року створює спеціальну комісію з вивчення запитів народніх депутатів СРСР та звернень гагаузів щодо доцільности та потреби у створенні автономії гагаузів. [[19 серпня]] [[1990]] року відбувається перший з'їзд депутатів усіх рівнів з п'яти районів півдня Молдови, на якому й була проголошена Ґаґаузька Автономна Радянська Соціялістична Республіка, згодом відома як просто [[Республіка Гагаузія|Республіка Ґаґаузія]] або ґаґаузькою Ґаґауз Єрі. [[25 жовтня]] [[1990]] року відбулися перші вибори до Верховної Ради Республіки Ґаґаузія. МолдовськеМолдавське керівництво не влаштовує взятий Ґаґауз Єрі шлях на незалежність, тож відбувається похід до [[Комрат]]у [[Молдовани|молдовських]] націоналістів-добровольців на чолі з [[Мірча Друк|Мірчою Друком]], тодішнім прем'єр-міністром Молдови, задля неприпущення відокремлення Ґаґаузії від [[Молдова|Молдови]], відомий під назвою [[похід на Гагаузію]]. 26 жовтня в [[Комрат]] спрямовуються [[Радянська Армія|радянські війська]] [[Болградська дивізія|Болградської дивізії]], а [[30 грудня]] і [[Радянський спецназ|радянські спецназівці]], задля мирного врегулювання молдовани вимушені поступитися. [[1 грудня]] [[1990]] року відбуваються загальні вибори президента невизнаної Республіки Ґаґаузія. Ним став [[Степан Михайлович Топал]], Верховну Раду РҐ очолив [[Михайло Васильович Кендігелян]].
