Атомний криголам: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 42:
Наймасовішим проектом атомних криголамів стали {{не перекладено|Арктика (тип атомних криголамів)|типу «Арктика»|ru|Арктика (тип атомных ледоколов)}}. Головний корабель проекту {{не перекладено|Арктика (криголам, 1972)|«Арктика»|ru|Арктика (ледокол, 1972)}}, [[Введення корабля в експлуатацію|введений в експлуатацію]] [[25 квітня]] [[1975]] року, став першим надводним судном, яке дісталося [[Північний полюс|Північного полюса]] ([[9 серпня]] [[1977]]). Судна цього типу мають подвійний корпус і можуть ламати кригу, рухаючись як вперед, так і назад. «Арктика» була здатна пробивати лід, товщина якого складала п'ять метрів, а також пересуватися на швидкості в 18 вузлів<ref name="russian7"/>.
Криголами типу «Арктика» — основа радянського/російського атомного криголамного флоту: шість з десяти атомних криголамів відносяться до цього проекту. Ці криголами будувалися протягом тридцяти років, тож між ними є деякі, інколи суттєві, відмінності. Як правило, нові криголами швидші, потужніші і вимагають для експлуатації [[екіпаж]] меншої чисельності. Два з шести побудованих криголамів типу «Арктика», {{не перекладено|Ямал (криголам)|«Ямал»|ru|Ямал (атомный ледокол)}} і [[50 лет Победы|«50 років Перемоги»]] знаходяться в активній експлуатації і досі. Останній атомохід модифікованого проекту «Арктика» — атомний криголам «50 років Перемоги» був закладений у [[1989]]
Атомні криголами класу «Арктика» використовуються для супроводу вантажних та інших суден по [[Північний морський шлях|Північним морським шляхом]] — через [[Баренцове море|Баренцове]], [[Карське море|Карське]], [[Східносибірське море|Східносибірське]] моря, [[море Лаптєвих]] і [[Берингова протока|Берингову протоку]]. Основні порти на цьому шляху — [[Діксон (селище)|Діксон]], {{не перекладено|Тикси (порт)|Тіксі|ru|Тикси (порт))}} і [[Певек]].
| |||