Атомний криголам: відмінності між версіями

Усі існуючі досі полярні атомні криголами побудовані за одним принципом&nbsp;— [[корпус судна]] має зрізаний [[Ніс (морський термін)|носовий край]] так, щоб судно могло насуватись на лід та ламати його своєю вагою<ref name="Ледокол"/>. Взимку товщина льоду в [[Північний Льодовитий океан|Північному Льодовитому океані]] варіюється від 1,2 до 2 метрів, а в деяких місцях досягає 2,5&nbsp;м. Атомні криголами здатні ходити у водах, покритих такою кригою, зі швидкістю 20 км/год (11 вузлів), а у вільних від льоду водах&nbsp;— до 45 км/год (до 25 вузлів). За функціональним призначенням полярні атомні криголами відносяться до класу арктичних криголамів «лідери», тобто найбільш потужні криголамів, що очолюють льодову проводку. Втім, вони можуть використовуватись і в якості полярних [[буксир]]ів<ref name="Ледокол"/>.

 

Перший у світі атомним криголамом став [[Ленін (криголам)|криголам «Ленін»]], [[Церемонія спуску судна на воду|спущений на воду]] [[5 грудня]] [[1957]] року. На момент своєї закладки «Ленін» був першим атомним надводним кораблем і першим цивільним судном з атомною енергетичною установкою. Уже в ході свого першого використання криголам продемонстрував високу працездатність, завдяки чому вдалося істотно збільшити період навігації. Протягом перших шести років використання атомний криголам подолав більш 82 000 морських миль, провівши понад 400 суден. «Ленін» першим з усіх суден здійснив експедицію на північ від [[Північна Земля|Північної Землі]]<ref name="russian7">{{cite web

|url = http://russian7.ru/post/7-sovetskix-atomnyx-ledokolov/

Атомні криголами класу «Арктика» використовуються для супроводу вантажних та інших суден по [[Північний морський шлях|Північним морським шляхом]]&nbsp;— через [[Баренцове море|Баренцове]], [[Карське море|Карське]], [[Східносибірське море|Східносибірське]] моря, [[море Лаптєвих]] і [[Берингова протока|Берингову протоку]]. Основні порти на цьому шляху&nbsp;— [[Діксон (селище)|Діксон]], {{не перекладено|Тикси (порт)|Тіксі|ru|Тикси (порт))}} і [[Певек]].

 

У 1989—1990 роках у [[Фінляндія|Фінляндії]] були побудовані два атомні криголами класу «ріка-море» {{не перекладено|Таймир (криголам)|«Таймир»|ru|Таймыр (атомный ледокол)}} і {{не перекладено|Вайгач (криголам)|«Вайгач»|ru|Вайгач (атомный ледокол)}}. Після завершення будівництва судна були відбуксовані в Ленінград для установки атомних енергетичних установок&nbsp;— на відміну від «Арктики» вони оснащені одним реактором і мають меншу [[Осадка судна|осадку]], що дозволяє заходити в [[Гирло|гирла]] великих річок. Їх довжина&nbsp;— 151&nbsp;м, ширина&nbsp;— 29&nbsp;м. «Таймир» і «Вайгач» були побудовані спеціально для мілководдя і можуть використовуватися в гирлах сибірських річок&nbsp;— супроводжують судна з металом з [[Норильськ]]а і лісовози та рудовози від [[Ігарка|Ігарки]] до [[Діксон (селище)|Діксона]]. Ці атомні криголами також можуть бути використані в якості пожежних суден.