EA-18G Growler: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
паауп |
Скасування редагування № 24444386 користувача 37.57.175.3 (обговорення) Мітка: Скасування |
||
Рядок 54:
|Торпедне озброєння =
}}
'''EA-18G Growler''' — американський військовий [[Палубна авіація|палубний]] літак [[Радіоелектронна боротьба|радіоелектронної боротьби]] і [[Радіоелектронна протидія|протидії]]. Призначений для ведення [[радіоелектронна боротьба|радіоелектронної боротьби]] та [[Радіоелектронна розвідка|розвідки]] {{не перекладено|Авіакрило палубного базування|авіаносного крила||Carrier air wing}}. Розроблений компанією [[Boeing|The Boeing Company]] на основі багатоцільового винищувача палубного базування [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18E/F Super Hornet]]. Перший політ здійснив [[15 серпня]] [[2006]] року, з початку виробництва у 2007
== Історія розробки і виробництва ==
На початку [[1990-ті|1990-х]] [[Військово-морські сили США]] дійшли висновку, що розроблений на базі [[Палубна авіація|палубного]] [[штурмовик]]а [[Grumman A-6 Intruder]] у [[1960-ті|1960-х]] літак [[Радіоелектронна боротьба|радіоелектронної боротьби]] [[Морська авіація|морської авіації]] [[Grumman EA-6 Prowler|EA-6 Prowler]] морально і фізично застаріває, отже потребує докорінної модернізації. Спочатку планували прийняти на озброєння нову модифікацію «Проулера» — ЕА-6В ICAP-III ({{lang-en|Improved Capabilities}}). Головним підрядником залишалася компанія — розробник «Проулера» [[Northrop Grumman]]. ВМС вважали за необхідне почати оновлення парку літаків БРЕО авіаносного базування у [[2008]] році, втім у [[2001]] році [[Міністерство оборони США]], спираючись на досвід застосування авіації в ході [[Бомбардування Югославії силами НАТО|операції «Союзна сила»]], ініціювало вивчення альтернативних варіантів створення авіаційних комплексів [[Радіоелектронна боротьба|РЕБ]] для [[Повітряні сили США|ВПС]], [[Військово-морські сили США|ВМС]] і [[Корпус морської піхоти США|КМП]] США ({{lang-en|АЕА Analysis of Alternatives}}) на період 2010—2030 років, яке завершилося у грудні [[2001]]<ref name="airwar2">{{cite web
|url = http://www.airwar.ru/enc/spy/ea18g.html
|title = EA-18G Growler
|last =
|first =
|date =
|website =
|publisher = Авиационная энциклопедия «Уголок неба»
|accessdate = 11 листопада 2018
}} {{ref-ru}}</ref>.
На початок 2000-х командування ВМС США розглядало наступника «Проулера» не тільки як звичайний літак [[Радіоелектронна боротьба|РЕБ]], а як ключовий елемент перспективної системи [[Радіоелектронна розвідка|розвідки]] і радіоелектронної боротьби флоту і об'єднаних угруповань сил, що ведуть бойові дії на морських і приморських [[Театр воєнних дій|театрах]] — ''Airborne Electronic Attack aircraft (AEA aircraft)''. Було прийняте рішення розробляти новий літак на базі нового основного палубного винищувача [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18 Super Hornet]]. Він мав бути максимально уніфікований із «Супер Хорнетом» (за заявою розробників — на 90 %), що полегшить процес навчання особового складу і дозволить скоротити витрати на навчання льотного та технічного персоналу і на технічне обслуговування нових літаків. Радіоелектронні засоби мали розміщуватись в у відсіках літака, де у прототипу розташовувалось ударне озброєння та на [[Вузол підвіски зброї|вузлах підвіски озброєння]]. [[15 листопада]] [[2001]] року компанія [[Boeing]] провела перший політ «демонстратора концепції» [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18F]] (EA-18 Airborne Electronic Attack) з трьома підвісними контейнерами апаратури РЕБ {{не перекладено|AN/ALQ-99|||AN/ALQ-99}} і двома паливними баками. На демонстраторі вивчалося, як підвісні контейнери і баки вплинуть на льотні дані літака, його стійкість і керованість, наскільки зростуть шумність і рівень вібрацій; перевірялася здатність літака з підвішеними контейнерами РЕБ виконувати [[зліт]] і [[Посадка літального об'єкта|посадку]] з [[Авіаносець|авіаносця]]<ref>{{cite web
|url = https://boeing.mediaroom.com/2001-11-15-Boeing-Successfully-Completes-Initial-Flight-Demonstration-of-EA-18-Airborne-Electronic-Attack-Variant
|title = Boeing Successfully Completes Initial Flight Demonstration of EA-18 Airborne Electronic Attack Variant
|last =
|first =
|date = 15 November 2001
|website = [[Boeing]]
|publisher =
|accessdate = 11 листопада 2018
}} {{ref-en}}</ref>. Остаточний вибір був зроблений наприкінці [[2003]] року: [[29 грудня]] ВМС уклали контракт з фірмою [[Boeing]], розрахований на п'ять років і який передбачав повномасштабну розробку літака РЕБ EA-18G. Субпідрядником виступала компанія — розробник [[Grumman EA-6 Prowler|ЕА-6В]] [[Northrop Grumman]] — її фахівцями розроблялося основне [[Радіоелектронна апаратура|радіоелектронне обладнання]] — підвісні контейнери новітнього комплексу РЕБ, створеного в рамках програми модернізації літаків EA-6B «Проулер» ICAP III<ref name=EA-18G_IOC/>. Військово-морські сили планували отримати 88 EA-18G<ref name="airwar2"/>.
[[Файл:EA-18G 060803-F-0000X-003.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Церемонія викочування першого EA-18G.<br/>3 серпня 2006, Сент-Люїс]]
Будівництво першого з двох серійних випробувальних EA-18G, відомого як EA-1, розпочалося [[22 жовтня]] [[2004]] року<ref>{{cite web
|url = https://boeing.mediaroom.com/2004-10-21-Boeing-Begins-Work-on-First-EA-18G-Test-Aircraft
|title = Boeing Begins Work on First EA-18G Test Aircraft
|last =
|first =
|date = 21 October 2004
|website = [[Boeing]]
|publisher =
|accessdate = 11 листопада 2018
}} {{ref-en}}</ref>. В першій декаді травня [[2005]] року він був знятий з конвеєра з виробництва [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18E/F Super Hornet]] в [[Сент-Луїс]]і і відправлений на переобладнання у варіант літака РЕБ. У червні того ж року здійснене аналогічне переобладнання другого «Супер Хорнета». В процесі переобладнання в крилах літаків прокладалися кабель-траси, необхідні для забезпечення роботи контейнерів з апаратурою РЕБ, що підвішуються на крайні точки зовнішньої підвіски. У носовій частині монтувалися спеціальні тримачі для цільової радіоелектронної апаратури та для апаратури інструментального контролю. EA-1, був готовий [[3 серпня]] [[2006]] року і здійснив перший політ [[15 серпня]]. 22 вересня 2006 року він здійснив переліт на [[Військово-повітряна база|базу авіації ВМС]] {{не перекладено|Петоксен-Рівер Авіабаза)|Петоксен-Рівер||Naval Air Station Patuxent River}}, [[Меріленд]]<ref>{{cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2006/q3/060816a_nr.html |title= Boeing Flies EA-18G Growler for First Time |website= [[Boeing]]|archiveurl= https://web.archive.org/web/20061109072514/http://www.boeing.com/news/releases/2006/q3/060816a_nr.html |archivedate= 9 November 2006 |date= 16 August 2006|accessdate = 11 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref>. Другий літак (EA-2) перший політ здійснив [[10 листопада]] [[2006]] року<ref>{{cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2006/q4/061113a_nr.html |title= Second Boeing EA-18G Growler Takes to the Air |archiveurl= https://web.archive.org/web/20071023031218/http://boeing.com/news/releases/2006/q4/061113a_nr.html |archivedate= 2007 |website= [[Boeing]] |date= 13 November 2006 |accessdate = 11 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref> і прибув до Петоксен-Рівер [[29 листопада]]<ref>{{cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2006/q4/061129a_nr.html |title= Boeing Delivers Second EA-18G Growler to U.S. Navy |archiveurl= https://web.archive.org/web/20071023031459/http://boeing.com/news/releases/2006/q4/061129a_nr.html |archivedate= 23 October 2007 |website= [[Boeing]] |accessdate = 11 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref>. Оскільки перша пара літаків були переобладнані з «Супер Хорнетів», у ВМС ці два випробувальні літаки мали найменування NEA-18G<ref>{{cite web
|url = http://www.designation-systems.net/usmilav/412015-L(addendum).html
|title = DOD 4120.15-L — Addendum. MDS Designators allocated after 19 August 1998 (until April 2017)
|last = Parsch
|first = Andreas
|date = 8 July 2008
|website = Designation-Systems.net
|publisher =
|accessdate = 11 листопада 2018
}} {{ref-en}}</ref>. У червні [[2008]] року програму льотних випробувань пройшли п'ять перших «Ґровлерів»<ref>{{ cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2008/q2/080604b_nr.html |title= Boeing Delivers 1st Fleet EA-18G Growler |archiveurl= https://web.archive.org/web/20080607005138/http://www.boeing.com/news/releases/2008/q2/080604b_nr.html |archivedate= 7 June 2008 |website= [[Boeing]] |date= 4 June 2008|accessdate = 11 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref>.
У жовтні 2003 Військово-морські сили офіційно направили [[Повітряні сили США|ВПС]] пропозицію присвоїти літаку EA-18G найменування «Ґровлер» ({{lang-en|growler — буркотун}}), утворене поєднанням найменування літака-попередника [[Grumman EA-6 Prowler|«Проулер»]] і позначення модифікації [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|«Супер Хорнета»]] — «G». До того ж назва «Ґровлер» має давні традиції у флоті США — так називалися два [[Шлюп (вітрильний бойовий корабель)|шлюпи]] епохи [[Англо-американська війна (1812—1815)|англо-американської війни]] і [[підводний човен]] періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]] ({{не перекладено|USS Growler (SS-215)|SS-215||USS Growler (SS-215)}}), а також його наступник — ракетний підводний човен часів [[Холодна війна|«холодної війни»]] ({{не перекладено|USS Growler (SSG-577)|SSG-577||USS Growler (SSG-577)}}). Найменування ''Boeing EA-18G Growler'' літак отримав [[12 жовтня]] [[2005]], коли воно вже стало загальноприйнятим<ref name="airwar2"/>.
Спочатку ВМС планувало закупити 88 «Ґровлерів» (за кількістю палубних авіакрил), втім у [[2001]] році обсяг замовлення був збільшений до 114 EA-18G, що було обумовлено рішенням озброїти цими машинами експедиційні ескадрильї, які діють з берегових аеродромів у складі [[Миротворчі сили ООН|миротворчих сил]]. Церемонія передачі ВМС США першого серійного EA-18G (Gl, BuNo. 166889) відбулася [[24 вересня]] [[2007]] року. Переозброєння на EA-18G першої стройової ескадрильї {{не перекладено|VAQ-141|VAQ-141 «Shadowhawks»||VAQ-141}} розпочалося у червні [[2009]] року. Постачання флоту усіх 114 замовлених EA-18G завершилася у [[2015]] році<ref name="airwar2"/>.
| |||