Золоте місто (фільм): відмінності між версіями

Анна — юна, невинна кобета, за національностю — [[Судетські німці|судетська німкеня]], мріє побачити [[Прага|Прагу]]. Її мати чешка одружилась на заможному землеробі, з якім переїхала в провінцію. Вона дуже страждала від життя в глухому селі і не була спроможна з цим змиритись. Вона стала здобиччю Водяного який мешкає в болоті на участку її чоловіка Йобста. Батько Анни викликає інженера Лайтвейна з столиці щоб осушити болото. Анна в нього закохується але в неї вже є заручений. Тоді її батько хер Йобст відсилає інженера назад до Праги і умовляє свою доньку одружитися на синові сусіднього фермера. Через деякій час Анна отримує листівку від свого коханого з Праги. Її мрії о Золотом місті знаходять новий ґрунт. Домробітниця Марушка вирішує втрутитися і намовляє свою вихованку поїхати в Прагу, під час того коли хер Йобст відлучився по справам у сусіднє село. У неї є таємна мета, одружитися на батьке Анни і стати спадкоємицею маєтку. Анна на потязі рушає до Праги. Вона зупиняється у своєї тітки, яка володіє табачною крамницею в центрі міста. ЇЇ син Тоні запрошує Анну до театру. Вона пороблена і зачарована Прагою. Тоні працює в елітної ресторації. Лілея ґаздиня ресторації, яка також є його коханкою, звинувачує Тоні у тому, що він вкрав її золоти виделки, і з ганьбою звільняє його з праці. Анна бажає їхати на потязі додому так як в цей день її батько мусить повернутися з сусіднього сіла додому, але її родич спокушає її і вона залишається в Празі. Батько Анни коли повернувся до села і узнав, що донька порушила його наказ, вирішує одружитися на Марушці і покарати доньку залишивши увесь маєток у спадок своїй майбутній дружині. Минає декілька тижнів, ґаздиня ресторації де він працював подала на Тоні в суд. На суді з'ясувалось, що інший працівник ресторації вкрав виделки. Тоні бажає повернутися до своєї коханки Лілеї, але з'ясовується, що Аннушка (так він її кличе на чеський манер) завагітніла. Тоді Тоні прилюдно зрікається від своєї племінниці і говорит, що ніколи не одружиться з нею. Розгублена Анна біжить до центра Праги по мосту і пильно дивится у воду. Барочні обриси кам'яниць «Новітнього Вавилона» бринять у воді золотими фарбами, схиляючи її до думки о самогубстві. Але потім міраж зникає і вона на потязі повертається у своє судетське село. Хер Йобст і Марушка святкують весілля за столом своєї хати. Раптово входить донька. Всі гості завмерли. Аннушка пильно дивится на свого батька, власним подивом благаючи його милосердя. Суворий батько стримує свої почуття, схиляє голову над тарілкою і повільно продовжує їсти зупу. Анна не може винести того, що рідний батько відцурався від неї, і кидається з брами геть у пітьму. Усі присутні на весіллі розуміють, що вона (як [[Катерина (поема)|Катерина]]) біжить до болота. Аннушка підбігає і стоїть перед домовиною своєї матері. На домовині написано «Hier verunglückte Marie Jobst» (Тут загинула Марія Йобст). Гіркі сльози ганьби і каяття спадають з її зомлілого обличчя. Вона звинувачує себе, що зрадила Рейх, свою Батьківщину, і спаплюжила своесвоє німецьке коріння інцестом. Усі гості кидаються її розшукувати, останнім вибігає Хер Йобст зі смолоскипом у руці. Марушка проклинає батька Анни і знімає свій весільний вінець з намистом. Аннушка бачить світло, яке йде від туману на болоті. Вона вважає, що це мати її кличе і кидається до води. Підбігають друзі Хера Йобста з дробинами. Хер Йобст несе свою доньку ридаючи і кляне Золоте місто яке лишило його дружини та доньки. Він віддає свій маєток сусіду фермеру, з якім вона не хотіла одружитися. Друзі Йобста натякають на то, що загибель його доньки це помста Водяного за то, що він викликав інженера, щоб осушити болото і зробити там рілля. Останній кадр фільму показує домовину, на якій красується новий надпис "«Hier verunglückte Marie Jobst und Ihre Tochter Anna» (Тут загинула Марія Йобст і її донька Анна). Над домовиною колоситься пшениця і над блискучим обрієм лунають акорди [[Бедржих Сметана|Сметани]]. Сонцестояння 1941 рока. Життя продовжується. Водяного переможено.