Завдання щодо вигнання нацистських окупантів з Одеси 3-му УкраїнськомуУкаїнському фронту було визначено директивою Ставки Верховного головнокомандування від [[11 березня]]. За планом командування 3-го Українського фронту операція мала розпочатися з [[20 березня]] відразу після [[Березнегувато-Снігурівська операція|Березнегувато-Снігурівської наступальної операції 1944]] та виходу радянських військ на рубіж р. [[Південний Буг]]. Однак через опір противника, важкі погодні умови, складності в забезпеченні й відсутність засобів переправи війська 3-го Українського фронту розпочали операцію [[26 березня]]. Відповідно до стратегічної обстановки Ставка Верховного головнокомандування з [[22 березня]] головні сили [[Другий Український фронт|2-го Українського фронту]] спрямувала на півдні для [[Рубіж (військова справа)|наступу з рубежу]] Клима—[[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]] по правому і лівому берегах Дністра для того, щоб з виходом до узбережжя Чорного моря оточити німецькі [[8-ма армія (Третій Рейх)|8-му армію]], [[6-та армія (Третій Рейх)|6-ту армію]] та [[3-тя армія (Румунія)|румунську 3-тю армію]] й у взаємодії із 3-м Українським фронтом [[Умансько-Ботошанська операція|знищити їх]].
Проте повністю виконати поставлені завдання не вдалося: війська 2-го Українського фронту в першій декаді квітня були зупинені противником та перейшли до оборони на рубежі [[Солька]]—[[Крістешть (Молдова)|Крістешть]]—[[Оргіїв]]—[[Дубоссари]]—[[Кам'янське (Арцизький район)|Ташлик]].
