Битва при Платеях: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Військовий конфлікт
|conflict = Битва при Платеях
|image = [[Файл:Plain of Plataea, from Mount Cithaeron engraving by William Miller after H W Williams.jpg|300px]]
|caption = Вид на Платейську рівнину, на якій відбулося бій. Гравюра 1829 року
|partof = [[Греко-перські війни]]
|date = [[9 вересня]] [[479 до н. е.]]
|place = [[Платеї]] ([[Беотія]]), [[Греція]]
|
|combatant1
|combatant2
|commander1 = [[Павсаній (полководець)|Павсаній]], [[Арістід]]
|commander2 = [[Мардоній]]†
|strength1
|strength2
|casualties1
|casualties2
|}}
'''Битва при Платеях''' — одна з найбільших сухопутних битв [[Греко-перські війни|греко-перських воєн]], що відбулась у [[479 до н. е.| 479 році до н. е.]] на схилах [[Кітерон|гори Кітерон]] поряд з невеликим містечком [[Платеї]] в [[Беотія|Беотії]].
У битві при Платеях перська армія зазнала нищівної поразки. Під керівництвом спартанця [[Павсаній (полководець)|Павсанія]] союзне грецьке військо майже повністю знищило вороже військо. Битва при Платеях привела до повного розгрому
== Передісторія ==
Рядок 30:
В Афінах до влади прийшов [[Фемістокл]]. Проміжок між [[Марафонська битва|Марафонської битвою]] і вторгненням Ксеркса історик Суріков називає «добою Фемистокла».{{sfn|Суриков Аристид|2008|p=97—98}} У той час як перси збирали армію для завоювання Еллади, афінський політик сприяв створенню потужного флоту.{{sfn|Holland|2005|p=217—219}} У афінян був звичай ділити між собою доходи від срібних рудників в [[Лавріон]]і.{{sfn|Ставнюк|1988|с=19}} Власником цих рудників була держава. Після падіння [[тиран]]ів державне майно стало вважатись власністю всіх громадян. Якщо після покриття всіх державних потреб у касах залишалися значні суми, то цей надлишок ділився між афінянами.{{sfn|Курциус|2002|с=237—238}} Фемістокл запропонував направити отримані кошти на будівництво кораблів. Пропозиція була сприйнята дуже неоднозначно. Приймаючи її, кожен афінянин утрачав хоч і невеликі, але гарантовані державні кошти.{{sfn|Holland|2005|p=219—222}} Готуючи кораблі для війни з персами, Фемістокл розумів, що афіняни не погодяться з ним, оскільки не вважають розбитого під Марафоном ворога серйозною загрозою. Тому він переконав співгромадян, що нові кораблі і потужний флот необхідні для перемоги в безперервній війні з островом [[Егіна (острів)|Егіна]].<ref name="Плутарх IV">Плутарх. Фемістокл IV</ref>{{sfn|Курциус|2002|p=238}}{{sfn|Суриков|2008|p=165}} Саме така політика, зрештою, призвела до нищівної поразки армії Ксеркса.
У 481 році до н. е. Ксеркс, подібно батькові, направив послів у більшість грецьких міст-держав, за винятком Афін і Спарти, з вимогою «землі і води».<ref>Геродот. VII. 32</ref> Наприкінці осені 481 року до н. е. в [[Коринф]]і відбулись загальногрецькі збори, де перед лицем спільної небезпеки був укладений союз і припинені міжусобні війни.<ref>Геродот. VII. 145</ref> У грецькі колонії були відправлені посольства з проханням про допомогу. Технічно виконати постанови
Придушивши єгипетське повстання, Ксеркс продовжив підготовку до походу на Грецію.{{sfn|Holland|2006|p=208—211}} Військо було зібрано з багатьох народів величезної імперії. За Геродотом, воно включало [[перси|персів]], [[Мідія (держава)|мідян]], Кіссе, [[Гирканія (область)|гирканів]], [[Ассирія|ассирійців]], [[Бактрія|бактрійців]], [[Саки (племена)|саків]], індійців, [[арії]]в, [[парфяни|парфян]], [[Хорезм|хорасміев]], [[согдійська область|согдійців]], [[Гандхара|гандарів]] та ін..<ref>Геродот. VII. 61—82</ref> Крім сухопутного війська, у Ксеркса був потужний флот, споряджений прибережними і острівними народами, що входили до його держави.<ref>Геродот. VII. 89—95</ref>
| |||