[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 33:
Історія абетки починається у [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]]. До [[XXVII століття до н. е.|2700 року до н. е.]] єгипетське письмо мало 22 [[Єгипетські ієрогліфи|ієрогліфи]], які позначали [[склад (мовознавство)|склади]], що починалися з певного [[приголосний звук|приголосного]], а [[голосний]] додавав мовець. Ці знаки використовувалися як довідка до [[Логограма|логограм]], для запису граматичних [[Флексія|флексій]] (закінчень), а, згодом і для [[транскрибування]] запозичених слів та іноземних імен.
 
Проте, такий запис не можна вважати системою і він ніколи не використовувсявикористовувався для запису власне єгипетських слів. Вважається, що у середній [[бронзова доба|бронзовій добі]], близько [[XVII століття до н. е.|1700 року до н. е.]], частково абеткове письмо, відоме як [[Прото-синаїтське письмо|прото-синаїтське]], поширилося у Центральному Єгипті завдяки [[семіти|семітському]] населенню. Але лише перші твори цієї писемності вдалося розшифрувати і істинна його природа залишається вільною для інтерпретацій. На основі деяких літер і імен, можна зробити висновок, що воно походить від [[Єгипетські ієрогліфи|єгипетських ієрогліфів]].
 
Згодом ця писемність розвинулася у [[прото-каннонітська абетка|прото-каннонітську абетку]], а потім у [[Фінікійська абетка|фінікійську]]. На її основі також розвинулася [[південноаравійська абетка]], від якої походить нинішня [[ефіопська абетка]]. Однак, вищенавдені писемності не вважаються повноцінними абетками, позаяк їх літери позначають лише приголосні звуки. Письмо, у якому не позначаються голосні звуки називається [[Консонантне письмо|консонантним]]. [[Гебрейська абетка|Гебрейська]], [[Ліван#населення|сирійська]] та [[арабська абетка|арабська]] абетки є консонантними.