Всесвітня історія XX століття. Частина II: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок)
MaryankoBot (обговорення | внесок)
м виправлення посилання за допомогою AWB
Рядок 28:
<small>Наміри головних держав-переможниць на конференції. Українське питання на конференції. Версальський договір з Німеччиною. Утворення [[Ліга Націй|Ліги Націй]]. Мирні договори 1919—1920 з Австрією, [[Угорщина|Угорщиною]], [[Болгарія|Болгарією]], [[Туреччина|Туреччиною]]. Проблема досконалості [[Версальсько-Вашингтонська система|Версальської системи договорів]]. </small>
 
Підсумки війни підвела [[Паризька мирна конференція 1919—1920]], на яку було запрошено 27 держав. Переможені країни, а також [[Радянська Росія|більшовицька Росія]] в роботі конференції участі не брали. Конференція тривала з січня 1919 по січень 1920. Головною її задачею було вироблення повоєнного світового порядку, узгодження мирних договорів із переможеними державами, а також, за ініціативою [[Сполучені Штати Америки|США]], утворення [[Ліга Націй|Ліги Націй]] — міжнародної організації, що за задумом повинна була завадити повторенню світового військового конфлікту. Конференція проходила у важкій дипломатичній боротьбі, між державами-переможцями, й часто опинялася на межі зриву. Франція намагалася добитися розчленування Німеччини і встановлення свого політичного домінування на континенті, чому чинили опір британці.
 
У роботі конференції взяла участь українська делегація, спільна від [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] та [[ЗУНР|Західної Української Народної республіки]]. Вона домагалася визнання української держави всупереч прагненням [[Польща|Польщі]] та інших сусідів поділити землі з переважним українським населенням. Зусилля української делегації знайшли підтримку представників діаспори та британців, які послідовно притримувалися «принципу народів». Однак, після поразки [[ЗУНР]] в [[Українсько-польська війна 1918—1919|Україно-польській війні]] українське питання більше не розглядалося.
Рядок 245:
</small>
 
У [[1922]] в [[Сполучені Штати Америки|США]] з'явилася перша комерційна [[радіокомпанія]]. В [[1923]] вперше по [[радіо]] транслювався фінальний матч студентського чемпіонату з [[американський футбол|американського футболу]]. Незабаром, радіо стало одним із основних засобів масової інформації, що використовувався для трансляції музики, розважальних передач, новин і був могутнім засобом [[пропаганда|пропаганди]]. В 30-х в радіоефірі з'явилися перші [[мильна опера|мильні опери]] — [[серіал]]и, названі так, тому що їхніми спонсорами були косметичні компанії на кшталт [[Colgate-Palmolive]] та [[Procter & Gamble]].
 
Швидкими темпами розвивалася [[кіноіндустрія]], центром якої став [[Голлівуд]]. Знятий у [[1927]] «''[[Співак джазу]]''» став першим звуковим фільмом, у 30-х почали зніматися кольорові фільми. З [[1929]] вручається [[Оскар|премія «Оскар»]]. В період між двома війнами склалися майже всі жанри кінематографу. Більшість фільмів знімалися швидко, впродовж кількох тижнів, і були доволі низької якості, однак у 20-х та 30-х з'явилося також чимало кіношедеврів. Кіно було не тільки розвагою, а й могутнім засобом пропаганди, особливо в тоталітарних країнах. Зняті [[Лені Ріфеншталь]] нацистські агітаційні фільми стали взірцями документального кіно. Аналогічна ситуація склалася в [[Радянський Союз|Радянському Союзі]], де видатні режисери [[Сергій Ейзенштейн]], [[Олександр Довженко]] та інші створювали кінофільми, які не тільки розважали глядача, а й виховували його «свідомим будівником комунізму». З іншого боку комедії [[Чарлі Чаплін]]а «''[[Вогні великого міста]]''», «''[[Нові часи]]''», «''[[Великий диктатор]]''» відстоювали [[гуманізм|гуманістичні]] ідеали, хоча теж були політично мотивовані.
Рядок 279:
'''Завершальний етап Другої світової війни'''. Наступальні операції [[Радянська армія|Радянської армії]]. Визволення території СРСР, перенесення воєнних дій у Центральну та Східну Європу. Відкриття [[Другий фронт|Другого Фронту]] та завершальний етап війни у Європі. Успіхи англо-американських військ на Тихому океані та в Європі. Випробовування [[ядерна зброя|ядерної зброї]]. [[Триніті (випробовування)|Триніті]].
 
Внутрішнє становище та життя населення у [[Сполучені Штати Америки|США]], Великій Британії, Франції, СРСР, Німеччині та Японії.
 
[[Кримська конференція|Кримська (Ялтинська) конференція]]. Військова поразка та капітуляція Німеччини. [[Потсдамська конференція|Берлінська (Потсдамська) конференція]] та її рішення. Розгром [[Японія|Японії]]. Підсумки та уроки Другої світової війни.