Заєць Іван Олександрович: відмінності між версіями

У середині 80-х років почав активну громадсько-політичну діяльність. Один з фундаторів українознавчого клубу «Спадщина» при Київському будинку вчених, [[Товариство української мови імені Т.Г.Шевченка|Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка]], [[Народний Рух України|Народного Руху України (за перебудову)]]. Член [[Народний Рух України|Народного Руху України]] з 1989 до квітня 1999. З 1990 — заступник голови Ради колегій Руху. Ініціатор створення Громадського об'єднання допомоги Литовській Республіці. З жовтня 1991 р. до березня 1999 р. — член Проводу Руху. З жовтня 1991 р. до березня 1992 р. — голова Ради колегій, заступник голови [[Народний Рух України|НРУ]]. З вересня 1992 р. — голова Київського крайового Руху. До березня 1999 р. — член президії [[Народний Рух України|НРУ]]. З жовтня 1997 р. до березня 1999 року — заступник голови [[Народний Рух України|НРУ]]. З грудня 1999 р. до січня 2003 р. — Член президії Центрального проводу РУХу (УНР), 1-й заступник голови РУХу (УНР). У січні 2003 УНР було перейменовано в [[Українська народна партія (1999)|Українську народну партію]]. Іван Заєць — перший заступник голови Української Народної Партії, член Центрального Проводу та Правління УНП.