Коростівці: відмінності між версіями

Колективне господарство мало 2200 га орної землі, дві комплексні бригади — Коростівецька і Слободо-Носківецька. На вирощуванні [[цукровий буряк|цукрових буряків]] працювало два механізованих загони вправних і знаючих механізаторів. Серед них Муляр Павло, він розпушував, сіяв, збирав урожай бурякових коренеплодів комбайном. Діхтярук Віктор Іванович, Бондарчук Павло Самійлович виконували весь комплекс механізованих робіт на цукрових плантаціях. Баран Василь Харитонович готував бурякові сівалки, причіпний інвентар. Дві ланки, по 7-8 жінок кожна, вели ручні просапні роботи (ланкові Підбільська Марія Андріївна і Мельник Віра Іванівна). Механізатори загонів спільно з членами буряківничих ланок вели обробіток цукрових буряків на площі 220 га, отримуючи на глинистих сірих опідзолених ґрунтах врожай від 270 до 320 центнерів буряків з одного гектара землі. Господарство було одним із тих, що мало власну вівцеферму на 600 голів. ЗавідуючимЗавідувачем фермоюферми, одночасно й доглядачем, був Городецький Василь Миколайович. Великої рогатої худоби було 800 голів, з них дійних корів — 350. Попадюк Ксенія Григорівна пропрацювала в колгоспі дояркою 37 років. Її середньорічний удій на фуражну корову склав 2700—2800 л молока. Зараз Ксенія Григорівна перебуває на пенсії за віком. За своє життя виростила без чоловіка трьох дітей, поставити всіх на ноги, одружити, дочекатись восьми онуків, чотирьох правнуків. Надоїла за життя цистерни молока. При цьому зберегла здоров'я, життєвий оптимізм і врівноваженість. Доярки Тодосюк Євгена Андріївна, Сас Надія Філімонівна та інші в житті наслідують Ксенію Григорівну Попадюк. Серед механізаторів відзначився Василь Гордійович Лучко. Він трактором Т-74 щорічно переорював 800 га землі, що належали комплексній бригаді в Слободі-Носковецькій. Його син, Микола Васильович Лучко, пішов слідами батька. Сказане стосується й механізатора широкого профілю Валерія Михайловича Агапова.