Ява (острів): відмінності між версіями

Острів омивається з півдня водами [[Індійський океан|Індійського океану]]; решта&nbsp;— водами [[Тихий океан|Тихого океану]]: на півночі [[Яванське море|Яванським морем]], на заході&nbsp;— водами [[Зондська протока|Зондської протоки]], що відокремлює його від острова Суматра, на сході&nbsp;— протоки [[Балі (протока)|Балі]], що відокремлює його від острова Балі<ref name="БСЭ">{{ref-ru}} Большая советская энциклопедия.&nbsp;— М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.</ref>. Мадурська протока відокремлює від Яви острів Мадура. [[Узбережжя]] острова здебільшого високі й круті (особливо на півдні), містамимісцями низькі й заболочені з [[лагуна]]ми та [[Мангровий ліс|мангровими лісами]] (переважно на півночі). Судноплавних заток мало<ref name="КГЭ">{{ref-ru}} [[Коротка географічна енциклопедія|Краткая географическая энциклопедия]]. Том 5. / Главный редактор [[Григор'єв Андрій Олександрович|Григорьев А. А.]]&nbsp;— М.: [[Радянська енциклопедія|Советская энциклопедия]], 1960–1966.&nbsp;— 544 с. з ілюстраціями та картами.</ref>.

[[Клімат]] Яви [[Екваторіальний пояс|екваторіальний]], [[Мусонний клімат|мусонний]]<ref name="КГЭ"/>. На низовинах і в невисоких районах середні місячні температури становлять +25…+28&nbsp;°C, на височинах 1500 м&nbsp;над рівнем моря&nbsp;— +15…+17 °C. [[Добова амплітуда|Добові амплітуди]] температури можуть сягати 10-15 °С<ref name="БСЭ"/>. Південне узбережжя більш прохолодне ніж північне. Річна кількість [[Атмосферні опади|опадів]] на низовинах від 1000&nbsp;мм на сході до 2500&nbsp;мм на заході, в горах&nbsp;— до 4-6 тис. мм на рік і більше. Цілий рік ясні дні чергуються з дощовими, найчастіше [[Гроза|грозовими]]<ref name="БСЭ"/>. Південний берег острова здебільшого більш зволожений, так само і західна частина острова вирізняється більшим [[Коефіцієнт зволоження|зволоженням]]<ref name="БСЭ"/><ref name="Брокгауз"/>. На всімвсьому острові вирізняється вологіший сезон [[Мусон|азійського мусону]] (жовтень&nbsp;— травень) і відносно сухий сезон панування австралійського мусону (червень&nbsp;— вересень)<ref name="КГЭ"/>. [[Хмарність]] досить значна. Взимку (дощовий період) рівномірно розподіляється цілодобово, влітку&nbsp;— найбільша вранці ([[туман]]и, [[Купчаста хмара|купчасті хмари]]), до полудня зменшуються й знов ростуть попісля полуднюполудня. Тому західні схили скель, стіни будівель густіше вкриті [[мох]]ом<ref name="Брокгауз"/>.

У поясі висот 1500–2500&nbsp;м переважають субтропічні гірські ліси з [[лавр]]ів, кленів, [[Вічнозелений дуб|вічнозелених дубів]], [[магнолія|магнолії]], [[Каштан|каштанів]], величних Cedrela та інших видів. У нижніх ярусах [[Рододендрон|рододендрони]] та [[Азалія|азалії]], багато мхівмохів. Чайні, кавові та цинхонові плантації<ref name="Брокгауз"/>. У верхній частині поясу тики, [[Миртоцвіті|мирти]], акації, барбарис.

Острів було відкрито європейцями в [[1511]] році після взяття [[Малакка (півострів)|Малакки]]. Того ж року [[Альбукерк]] послав 3 кораблякораблі відшукувати країну, яка виробляє [[мускатний горіх]] і [[Гвоздика (пряність)|гвоздичний плід]]. Флотилія пропливла повз острів, ознайомившись з його північним узбережжям<ref name="Брокгауз"/>. Останнє індуїстське [[королівство]] на острові, [[Маджапахіт]], було зруйновано в [[1520]] році, після чого на острові виникали королівства, що існували дуже недовго. З південним берегом [[португальська імперія|португальці]] до кінця [[XVI століття]] не були знайомі. Ява ділилася в той час на султанства [[Матарам]], [[Бантам]], [[Джакатра]] і [[Черібон]]. Султани цих держав надіслали власні посольства і пропонували Альбукерке свою дружбу, після чого почалися торгові стосунки<ref name="Брокгауз"/>.

У [[1596]] році на березі султанства Бантам з'явилися голландці під начальством [[Хутман]]а, вони нічого важливого не досягли і поїхали в [[1598]]<ref name="Брокгауз"/>. У [[1602]] році була заснована [[Голландська Ост-Індійська компанія]], яка помалу витіснила з Яви португальців, відбираючи в них ринок за ринком, а проти англійських поселенців на островах [[Банда (острови)|Банда]] пустила в хід всілякі інтриги. У [[1603]] році вона утвердилася в Джакатрі (Djakatra, Jakatra), в [[1604]] році&nbsp;— в Бантамі. Вже [[1610]] року голландська Вест-індська компанія заснувала власну [[факторія|факторію]]. В березні [[1619]] року голландці завоювалазавоювали Джакатру, знищивши місто, на цьому місці вони заснували місто Батавію, яка стала столицею індійських володінь Голландії. Оволоділи Черібоном, потроху послабили Матарам і в [[1678]] році примусили його володаря визнати свою залежність від Голландії. У [[1683]] році голландці примусили султана Бантама [[Абдулкахар]]а віддати їм свою столицю, в [[1742]] році ця держава зробилося леном Голландської Ост-Індійської компанії<ref name="Брокгауз"/>. У [[1749]] році від Матараму відокремилося султанство Джок'якарта, коли напад макассарців і мадурців загрожував загибеллю імператору Матарама, він змушений був звернутися за допомогою до голландців, які прогнали його ворогів, але за це змусили його визнати себе в ленній залежності від Голландії, а потім в середині [[XVIII століття]] довільно розділили його царство на дві частини, віддавши одну законному спадкоємцю престолу, який отримав титул «Susuhunan», а іншу&nbsp;— далекому родичу його. З цього часу правителі жили в строгому підпорядкуванні голландцям, які приставили до їхніх дворів резидентів, наклали на них різні обмеження і при їх столицях побудували [[форт]]и<ref name="Брокгауз"/>.